You cannot copy content of this page
На головну / ЖИТТЯ / ПРО ЩО МОВЧАТЬ НАДРА, ПИХКОТЯТЬ ЦИГАРКИ І ШЕПОЧЕ ЗЕМЛЯ

ПРО ЩО МОВЧАТЬ НАДРА, ПИХКОТЯТЬ ЦИГАРКИ І ШЕПОЧЕ ЗЕМЛЯ

Бюджет. Таке маленьке слово, а значить так багато. Від нього залежить кожен, бо це і медицина, й освіта, і культура, і дороги, і багато чого іншого. Тож як справи з бюджетом у районі в цьому році? З’ясовуємо, дивлячись на показники його виконання за чотири місяці.

Заручник зарплати

Бюджет району має у своєму складі сільські, селищний і районний. Для останнього основним видом доходів є податок та збір на доходи фізичних осіб. Його платять усі підприємства, організації, підприємці за своїх працівників. Щодо бюджетних організацій, то тут виходить такий собі кругообіг: вони платять бюджету, а бюджет повертає на утримання їх самих. За чотири місяці 2019 року цього виду податку райбюджет отримав у сумі 13,6 млн грн, що на 1,1 млн грн більше, ніж за відповідний період минулого року. Добре це чи погано? З однієї сторони – добре, адже плюс є плюс. Але з іншого боку є така цифра: відсоток виконання  плану надходження цього податку за чотири місяці складає 94,1%. Отже, сподівання при розробці бюджету-2019 були більші.

Виходить, апетити на використання цих коштів мають стати скромнішими. І треба сподіватися, що грошей вистачить на захищені статті видатків (зарплату та енергоносії). А вже окремими питаннями розвитку очевидно доведеться пожертвувати. Хоча, можливо, й не тільки розвитку. Кошти районного бюджету використовуються на утримання галузі культури і територіального центру соціального обслуговування. Вони виділяються також на освіту й медицину, адже державної субвенції, що надходить у ці галузі,  не вистачає, бо держава фінансує лише заробітну плату, та й то не всім категоріям працівників.

До речі, податок з доходів фізичних осіб уже в наступному році повністю перейде до об’єднаних територіальних громад. І у виграші залишиться Липоводолинська, адже основні роботодавці знаходяться на території селищної і сільських рад, що ввійдуть у її склад.

Щодо інших доходів районного бюджету, то, порівняно із названими вище, їх суми менші. Так, одержано 1 млн грн  плати за надра, 169 тис. грн – за адміністративні послуги, 14 тис. грн – штрафи та інші санкції.

 Корисні копалини: для кого корисні?

Згадавши про рентну плату за користування надрами, треба сказати, що цей вид податку одержують і бюджети окремих сільських рад. Тих, де видобуваються вуглеводні. Найбільші суми мають Байрацька, Берестівська, Яснопільщинська і Панасівська сільради. За чотири місяці вони отримали відповідно 197, 165, 94 і 50 тисяч гривень. Русанівська, Калінінська сільські та Липоводолинська селищна ради мають лише по декілька тисяч гривень, а всього рентні платежі на місцях склали 518 тис. грн. Причому, як у сільських, так і в районному бюджетах в цьому році такі ж цифри надходжень, як за відповідний період минулого. Чому так? Важко сказати, бо користувачі надрами ніколи не звітують перед громадами, на території яких працюють. Відомо лише, що мізерна частина ренти потрапляє на місця (1% – в сільські та селищні ради, 2% – в районну і 2% – в обласну), а решту отримує державний бюджет.  Залежить цей вид податку від обсягів видобутих корисних копалин. З інформації в пресі відомо, що ПАТ «Укрнафта» в першому кварталі 2019 року збільшила середньодобовий видобуток газу на 10,5%, а нафти – на 6,4%, і позитивна динаміка зберігається на початку другого кварталу. Виходить, ріст є, а на податках це чомусь не відображається.

Якщо говорити  про об’єднані територіальні громади, які вже в наступному році господарюватимуть на території нашого району, то й щодо рентної плати у виграші – Липоводолинська, на території якої знаходяться всі родовища. За законом, в ОТГ надходитиме 3 відсотки рентної плати за надра.

Хоч і невеликий за розміром, але цікавий ще один вид податку – акцизний. Він надходить до сільських і селищного бюджетів від реалізації пально-мастильних матеріалів, алкогольних і тютюнових виробів. І хоч курців та любителів пива й міцніших напоїв вистачає в кожному населеному пункті, проте акцизний податок одержують не всі сільські бюджети. Немає його в Колядинці, Підставках, Саях, Яснопільщині та Яганівці. Виходить, підприємці-торговельники в цих населених пунктах не продають ні горілки, ні пива, ні цигарок. Чи продають незаконно, та до цього нікому немає діла?

А в тих місцевих радах, де є надходження від акцизного податку, є тенденція до їх росту. На 20-50 відсотків збільшилися кошти від акцизу, порівняно з відповідним періодом минулого року, в Байраці, Семенівці, Московському, Кімличці, Панасівці. Найбільше надходжень має Семенівка – близько 21 тис. грн. В решті сіл сума коливається в межах 2-10 тис. грн. Дуже малі надходження від акцизу в Капустинцях – лише 600 грн. А найбільші, що й зрозуміло, в Липовій Долині – 903 тис. грн. Проте в цьому показнику є дві складових: 715 тис. акцизного податку одержано від продажу пального, а решту – від  алкогольно-тютюнових виробів.

Єдина галузь, що наповнює в районі бюджет і не підводить – підприємництво. За 4 місяці цього року в сільські та селищний бюджети надійшло 1,6 мільйона гривень єдиного податку, який сплачують підприємці. Це становить 163,8 відсотка до передбачуваного на цей період та на 446 тис. грн більше, ніж за відповідний період 2018-го.

 Земля стає меншою годувальницею бюджету

Дивимося на рядки доходної частини бюджету району, де відображаються земельні податки. Один із них – плата за землю, що надходить до сільських і селищного бюджетів. Її за 4 місяці сплатили на суму 4,6 млн грн (30,4 відсотка передбачуваного на рік). Лише на 10% більше його одержали в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Якщо ж проаналізувати цей вид податку в розрізі сільрад, то картина й зовсім не радує. Поряд із ростом у півтора-два рази цього показника в порівнянні з минулорічним у Байраці, Панасівці й Подільках, більш як у половині сіл – значне зниження. Подібне можна сказати й про єдиний податок із сільгосптоваровиробників, якого до бюджетів сіл і селища надійшло 2,3 млн грн, що становить 83,9 відсотка до показника за 4 місяці минулого року.

Можна знайти як об’єктивні, так і суб’єктивні причини такого стану речей, та тільки від цього легше не стане, адже земля й справді стає меншою годувальницею місцевих бюджетів. По-перше, зменшується кількість державних земель, не витребуваних і не переоформлених паїв, що можуть здаватися в оренду. По-друге, окремі сільгосппідприємства переходять на іншу систему оподаткування, бо їм так вигідніше, і перестають платити єдиний сільгоспподаток. По-третє, деякі господарники просто не платять податки, чим створюють напруження в функціонуванні закладів соціальної сфери на селі.

– У нас уже немає чим платити заробітну плату, – розповідає Підставський сільський голова Людмила Луценко. – Це тому, що фермерське господарство, що працює на території сільради, з грудня минулого року перестало сплачувати податки. Якщо торік за чотири місяці мали 217 тис. грн плати за землю, то в нинішньому – 124 тис. грн. Більш як удвічі зменшилися надходження від єдиного сільгоспподатку – із 127 тис. грн до 51 тис. грн.  А це ж основні статті доходів. Всього за чотири місяці наш бюджет одержав 235 тис. грн, тоді як торік за цей період мали 482 тис. грн.

На жаль, подібна ситуація не лише в Підставках. І хоч «середня температура по палаті нормальна», бо план доходів бюджету району в цілому за чотири місяці виконаний на 100,6 відсотка, сума перевиконання надто мала. Замість запланованих 25348,9 тис. грн одержали  25502 тис. грн. Тож, якщо одні сільради ще тримаються, то інші вже кричать: «Рятуйте!».

Антоніна Копайгора

 

Про нас pB3njeCSwK

Avatar

Перевірте також

У Беєвому всі городи зорані на зиму

Так сільгосптовариство «Беєве» робить щороку, адже агрономічна наука твердить: зимова оранка саме для того й …

Залишити відповідь