На головну / Головні новини / ВОЛОНТЕРКА ОКСАНА МАЛЬЧЕНКО – ПРО ТАКТИЧНУ МЕДИЦИНУ, АПТЕЧНИХ «БОМБИЛ» І ПРИЧИНИ ЗМІНИТИ ПРОФЕСІЮ
ВОЛОНТЕРКА ОКСАНА МАЛЬЧЕНКО – ПРО ТАКТИЧНУ МЕДИЦИНУ, АПТЕЧНИХ «БОМБИЛ» І ПРИЧИНИ ЗМІНИТИ ПРОФЕСІЮ

ВОЛОНТЕРКА ОКСАНА МАЛЬЧЕНКО – ПРО ТАКТИЧНУ МЕДИЦИНУ, АПТЕЧНИХ «БОМБИЛ» І ПРИЧИНИ ЗМІНИТИ ПРОФЕСІЮ

#Героїня_мого_часу. «Я буду займатися тим, що приносить користь»

Історія Оксани Мальченко, координаторки медичних проєктів громадського фонду «Суми» – перша з циклу публікацій в рамках мультимедійного проєкту «З нового аркуша». Це – історії людей, спільнот і бізнесів Сумської області, які через війну були змушені переформатуватись. Але завдяки цьому опанували нові галузі і досягли в них успіху. Випуски аудіоподкасту «З нового аркуша» слухайте на популярних платформах за посиланнями в кінці тексту.

Перший день

З Оксаною Мальченко ми зустрічаємось у штабі волонтерів у центрі міста. Раніше тут була студія звукозапису. Про це нагадує великий, на всю стіну, портрет культового американського музиканта 70-х Джима Моррісона. Втім, зараз обличчя співака ховається за купою картонних коробок з-під гуманітарки, якими завалена частина кімнати. Решта приміщення теж забита ящиками, але повними. Набагато більше спорядження та обладнання зберігається на складі організації. Ще в рази більше – з початку весни волонтери вже передали до військових частин та медичних установ Сумщини.

Медичний напрямок фонду «Суми» Оксана Мальченко очолює вже пів року. Координує волонтерів, домовляється з владою, веде переговори з іноземними донорами, проводить тренінги, пише звіти, планує нові проєкти. Важко повірити, що в день, з якого почалася ця діяльність, суперактивна і цілеспрямована Оксана, як і більшість із нас, не знала, що робити.

– Стан емоційний був у всіх такий, що не можна просто сидіти вдома – треба щось робити. Я почала телефонувати всім, хто записаний у телефоні і кого знаю по громадській діяльності: візьміть мене куди-небудь! Кому не зателефоную – нікого немає: хтось уже по дорозі на фронт, хтось скидає дзвінки, в інших взагалі телефони вимкнені. Нарешті один колега сказав, що потрібна допомога – нагодувати хлопців, заблокованих в артилерійському училищі, яке на той час було найгарячішою точкою в Сумах, – згадує Оксана Мальченко.

Приготувати і привезти обіди на велику кількість людей для колишньої організаторки дитячих таборів відпочинку не стало проблемою. Вже на місці, коли передавала їжу через паркан хлопцям з артучилища, почула від них про реальну проблему – відсутність медикаментів.

Дорогою назад вирішила проїхати через кілька блокпостів і дізнатися, чи мають вони необхідні ліки. Медикаментів там не виявилось. На той час до аптек уже вишикувалися довжелезні черги, а грошей на ліки взагалі не було. Проте була необхідність вирішити проблему.

– Друзі із сумського видання «Цукр» запропонували організувати збір грошей у телеграм-каналі журналу. Я взяла кількох волонтерів і поїхала розставляти їх у черги до аптек. Чи спрацювала ідея журналістів, було невідомо – поки розвозила своїх по місту, була за кермом, картку не перевіряла. Потім подивилася на рахунок і подумала: «О боженьки! Що відбувається?!»

Як виявилося, за дві години на запит Оксани сумчани зібрали близько 100 тисяч гривень. 

Аптечні «бомбили»

Замовлення з артучилища та від кількох блокпостів вдалося виконати в той же день. Але вже наступного – стало зрозуміло, що проблема з медикаментами загрожує перетворитися на катастрофу. Про це Оксану попередили друзі з інших міст України, які вже опинилися в окупації.

– У Бердянську та інших містах росіяни вдиралися до аптек, вигрібали, що їм треба, а потім розстрілювали полиці з автоматів або підривали приміщення гранатами, щоб не залишати ліків українцям. Мені порадили, поки є можливість, терміново виходити на завідувачів аптек і скуповувати все, що потрібно для лікарень.  

ВОЛОНТЕРКА ОКСАНА МАЛЬЧЕНКО – ПРО ТАКТИЧНУ МЕДИЦИНУ, АПТЕЧНИХ «БОМБИЛ» І ПРИЧИНИ ЗМІНИТИ ПРОФЕСІЮ

Упродовж кількох днів волонтерка разом з колегами приїжджала в аптеки за годину до відкриття і на усі зібрані гроші скуповувала медикаменти. Зізнається, що здебільшого навіть не розуміла, що купує – просто йшла за списком назв, який прислали з лікарень.

– Упродовж тижня ми були такими собі аптечними «бомбилами» – вигрібали медикаменти з аптек ящиками. Частину розвозили по блокпостах, але в основному робили запаси для лікарень. Спочатку складували все це у мене вдома, але скоро стало зрозуміло, що це не дуже безпечно. Знайомі допомогли знайти вільне приміщення, куди ми одної ночі, щоб ніхто зайвий не побачив, перевезли медикаменти, – пояснює Оксана історію незвичної локації волонтерського штабу. 

В середині березня на Сумщині почали діяти перші «зелені коридори». Оксана Мальченко знайшла можливість провозити медикаменти в окуповану область. Домовилася з благодійниками з інших регіонів, які закуповували необхідне в Україні чи за кордоном та відправляли разом з гуманітарними вантажами.

Створена ще в перші дні війни, така «підпільна» мережа медичних поставок неодноразово виправдає себе впродовж оточення Сум. Наприклад, коли в обласній психіатричній лікарні закінчуватимуться психотропні препарати, необхідні для щоденної терапії хворих, а завідувач єдиної в області ліцензованої аптеки зникне з міста разом з ключами від складу. Або коли буде загроза витоку аміаку через російські обстріли заводу «Хіпром», а в центрі екстреної медицини зрозуміють, що необхідної кількості антидотів немає (і не було ніколи до цього). Діяльність аптечних «бомбил» швидко стала затребуваною.

Головне для бійців

Громадський фонд «Суми» створили у 2014 році у відповідь на початок війни. Спочатку організація допомагала військовим на Донбасі, а з початку повномасштабного вторгнення збирає гроші для захисту Сумщини. Медичний напрямок, яким керує Оксана Мальченко, включає в себе одразу кілька проєктів.

Одним з основних є тренінги з тактичної медицини для військових. З червня цього року навчання безкоштовно пройшли близько двох тисяч військовослужбовців. Ще приблизно 500 людей побували на тренінгах з домедичної допомоги для цивільних. За кошти, зібрані з пожертв від слухачів цього тренінгу, волонтери закуповують медикаменти і комплектують військові аптечки. Ними забезпечують підрозділи ЗСУ та тероборони Сумщини.

Кількісні показники діяльності фонду публікуються у звітах на офіційній сторінці організації в Facebook та в телеграм-каналі журналу «Цукр». Особисто ж Оксана оцінює успішність своєї діяльності так.

ВОЛОНТЕРКА ОКСАНА МАЛЬЧЕНКО – ПРО ТАКТИЧНУ МЕДИЦИНУ, АПТЕЧНИХ «БОМБИЛ» І ПРИЧИНИ ЗМІНИТИ ПРОФЕСІЮ

– Якщо мені напише хтось, кого ми вчили тактичної медицини, що застосував знання на практиці, навіть якщо це буде одна людина, я буду вважати, що ми робимо все правильно. І такі історії вже є. Другим головним для нас результатом є те, щоб усі підрозділи ЗСУ і тероборони області були забезпечені аптечками. Сьогодні існує величезне нерозуміння цінності аптечки бійця і його знань з тактичної медицини. На жаль, багато командирів вважають, що важливіше навчити бійця стріляти, а не рятувати себе. Це неправильна позиція, з нашої точки зору.

Слухати серце – і робити, що належить

Медичний напрямок – це вже не перша сфера, в якій Оксані доводиться починати з нуля. У її дипломі написано «економіст-організатор сільськогосподарського виробництва». Оксана довго працювала бухгалтеркою, зокрема в державному секторі. Робота йшла добре, але душа лежала до чогось іншого. 

– В якийсь момент я усвідомила, що витрачаю багато здоров’я на цю професію. Немає балансу між тим, що я вкладаю і що отримую. Я зрозуміла, що досягла в цій професії усього, що могла. І найголовніше – в мене було відчуття, що це не те, чим я хотіла б займатися. Я хотіла щось інше – пов’язане з людьми, не пов’язане з документами.

Оксана звільнилася, пів року стояла на біржі праці, а потім влаштувалась у громадську організацію. Спочатку теж бухгалтеркою. Але почала вчитися, організовувати заходи і їздити на тренінги. В процесі зрозуміла, що громадська діяльність – це те, що справді їй цікаво.

– Тим, хто опинився у схожій ситуації, я би радила подумати про свої внутрішні важливі речі: про свої цінності, про те, чого насправді хочеться, що приносить задоволення, радість в житті. Якщо щось приносить радість, навіть якщо це не дає зараз фінансової віддачі, я би радила приділяти цьому більше часу. Можливо, це саме дорога туди, де справжнє натхнення і справжнє місце людини, – ділиться досвідом волонтерка.

Своє справжнє місце Оксана Мальченко знайшла у молодіжній політиці, освіті дорослих та фасилітації – організації роботи команд. Проте зараз, з початком повномасштабної війни, усе це відійшло на другий план.

– За ці місяці ми дуже багато різного зробили. Постійно нові сюрпризи, нові завдання. Зараз я зупинилася на медичному напрямку діяльності і залишаюся в ньому. Я буду продовжувати робити те, що приносить користь. Принаймні з моєї точки зору. Бо інші ж можуть інакше оцінювати. Наприклад, у соцмережах люди мені іноді пишуть: «Лучше б ви занялісь чєм-то полєзним!», – сміється Оксана.

Олексій ГВОЗДИК,

Оксана ОЛІЙНИК

Цей матеріал створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie / Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Про нас Наш край

Перевірте також

Столярівці продовжують допомогати Збройним Силам України

Столярівці продовжують допомогати Збройним Силам України

Черговий збір коштів на волонтерські потреби провели мешканці села Столярове. «Завдяки усім небайдужим, хто долучився …

Залишити відповідь

You cannot copy content of this page