На головну / ЖИТТЯ / Колючі рядочки Охріма Примочки: ЗБІЙ У СИСТЕМІ. А МОЖЕ В ГОЛОВАХ?

Колючі рядочки Охріма Примочки: ЗБІЙ У СИСТЕМІ. А МОЖЕ В ГОЛОВАХ?

Люблю я подорожувати, про це всі знають, бо своїми враженнями часто ділюся не тільки з друзями та родичами, а й із читачами нашої «районки».  Розповідаю за результатами своїх поїздок чи піших мандрівок в основному про те, що попадається на шляху негативного. Чомусь із давніх часів звик (а всі знають, що я людина «древня») до такої думки: коли всі дізнаються про недоліки, то швидше їх позбудемося. Бо хоч і кажуть – «мовчання золото», та не завжди воно так буває.  Але на цей раз є про що не мовчати навіть без мандрівок, бо лізе воно, оте, про що кричати треба, в кожну домівку. І в мою теж.

Мабуть, ви вже здогадалися про що я кажу. Ну звісно ж, про плату за спожитий газ. Не знаю, чи знайдеться  зараз сім’я, яку б не турбувало це питання? Мабуть, ні, бо як тільки приходить квитанція про оплату, так і маємо  «сюрприз».  Передав я першого червня телефоном показник, відзвітував, так би мовити, що використав за попередній місяць 20 кубічних метрів газу.  Чекаю квитанцію, відкладаю 160 гривень із пенсії для оплати. І тут одержую: спожито – один куб, до сплати – за десять.

Ну й що мені робити в такому випадку?  Телефоную на «гарячу лінію». Добре, що на пенсії, часу можу витратити на це  скільки завгодно. Але скільки б не сидів з телефоном, до оператора так і не добився. Відповідь одна: «На жаль, всі оператори зараз зайняті».

Ладно, думаю, сходжу в місцеву газову службу. Хоч і далеко, і ноги болять, та все ж вирушаю в дорогу. Треба ж якось докопатися до істини. Причимчикував із горем пополам  до газової контори в Липовій Долині, сім раз дорогою зупиняючись, роблячи передишку, піт з обличчя витираючи. Надворі 30-градусна спека…  До дверей, а вони зачинені. Стукаю – не відкривають, ніхто не озивається. «КАРАНТИН» – висить табличка, написана великими буквами. 

Та що ж це за лиха година? Який карантин? Всі установи, організації працюють, дозволено навіть масові заходи в закладах культури проводити, а тут карантин…  Такі думки майнули в мене в голові. Ну майже такі, бо перемежовувалися вони багатьма словами, які писати заборонено. 

Отак я побув під дверима та й повернув назад.  По дорозі додому зустрів декількох знайомих. Постояли, побалакали. Все на ту ж газову тему. І кожен не злим тихим словом згадував газову службу, бо в усіх така ж як у мене морока з квитанціями та показниками.  Кожен по-своєму виходить із ситуації. хтось не платить зовсім, мовляв, дадуть правильну квитанцію, тоді й заплачу. Інший перераховує кошти відповідно до свого лічильника. Так і я роблю. Ціну газу знаю. Помножив свої 20 кубів на 7,99 та й заплатив. А втім, на душі в кожного неспокійно. Чого далі чекати від цього безладу? Чи не спеціально занижують газовики наші показники споживання газу, щоб потім, коли ціна збільшиться, виставити заборгованість і роби тоді що хочеш. У них і юристи, і адвокати, і, головне, гроші, щоб через суди борги повертати. А що нам, беззахисним селянам  робити?

… Минув час. Трохи забулася той мій похід  до газової служби. Людина завжди, хоч би що там було, сподівається на краще. Отак і я. Думаю, в цьому місяці вже напевне все буде гаразд, одержимо правильні квитанції, наладиться процес розрахунків і нарешті зникне той клятий «збій у системі», на який посилаються газовики. Але… Почав я передавати показники за червень, набрав звичний номер телефону і раз, і вдруге, і втретє. Та де там! Вже й п’яте липня минуло, а я так і не передав свої дані. І не тільки я. Збій триває. Мабуть, у чиїхось головах…

Охрім ПРИМОЧКА

Про нас Наш край

Наш край

Перевірте також

ЯКЩО ВДОМА ЗАЛИШАТИСЯ НЕСИЛА

«Про негайне вилучення двох малолітніх дітей із сім’ї  матері та подальше влаштування їх до Хоружівського …

Залишити відповідь

You cannot copy content of this page