ЦЕ БУЛО 55 РОКІВ ТОМУ, А НІБИ ВЧОРА

Літо далекого 1965 року. Гарні й щасливі випускники Липоводолинської школи одержали атестати і розлетілися в різні кінці великої на той час країни. Вирішили тоді, що зустрічатимуться через кожні 5 років. І свого слова дотримали.

Цього року вже була десята, ювілейна, зустріч через 50 років після першої і через 55 – після закінчення школи.

Ряди колишніх однокласників, звичайно, поріділи. На цей раз зібралися лише десятеро дорослих і солідних, але в душі все рівно юних. В основному – місцеві жителі, приїхали тільки із Києва, Ромен та Сум. Окремим стан здоров’я не дозволив вирушати в далеку дорогу, на заваді став карантин. Але завдяки сучасній техніці налагодили відеозв’язок із Москвою, Санкт-Петербургом, де живуть однокласники. Отак і побачилися, і поговорили.

Розходилися і знову домовлялися про зустріч…