На головну / Uncategorized / САЇ НА МІЛЬЙОН

САЇ НА МІЛЬЙОН

Є такий український комедійний серіал «Село на мільйон». Веселий, смішний. У ньому сільська громада бореться зі спадкоємцями за заповітний мільйон євро від земляка. В нашій же історії, яку сьогодні хочемо повідати читачам,  також є мільйон. Але все інше – навпаки. В нашому  «серіалі» – зовсім не до сміху, а мільйон – зовсім не  євро. На один мільйон гривень річного бюджету живуть нині Саї – один із двох населених пунктів району, що залишилися поза об’єднаними громадами.

 «Живемо по-старому, що нас чекає – не знаємо»

В той час, коли на Липоводолинщині почалися розмови про створення об’єднаних територіальних громад і села визначалися, хто з ким буде об’єднуватися, саївчани вагалися. І їх можна зрозуміти – до Липової Долини їхати далеко, до Синівки – незручно. Вирішили зачекати і залишитися самостійними. А далі – видно буде.

Втім, коли формували перспективний план децентралізації,  в області вирішили, що територіально цьому селу вигідніше бути в складі Синівської ОТГ.  Дізнавшись про це, саївчани запротестували. «Що ж нам, їхати в Синівку через Липову Долину?», – ставили тоді риторичне запитання. Відтак вирішили, що краще вже бути в складі Липоводолинської ОТГ. Але на той час  механізм виборів в ОТГ вже було запущено і вони не встигали пройти відповідну процедуру. Залишилися жити самостійно, однак зрозуміли, що тепер бажаного треба вже добиватися. Не раз писали листи в обласну державну адміністрацію і Кабінет Міністрів. Відповідь із Києва одержали. В ній пояснили, що зміни перспективного плану – компетенція облдержадміністрації. А від неї – ніякого офіційного  повідомлення. Їздили в Суми, просили, пояснювали, що хочуть вступити до Липоводолинської ОТГ, бо людям так зручніше. Але ніхто на це не зреагував.

А може й зреагував? Були ж нещодавно наради в облдержадміністрації щодо остаточного  погодження  меж ОТГ на Сумщині. Проте на них представників із Саїв, як і взагалі з району,  не запрошували. Пробували саївчани  дізнатися, що ж там затвердили. «Але на сьогодні нам так ніхто нічого й не повідомив, – говорить Григорій Валюх. – Чи звернули увагу на наші прохання, чи залишили Саї в складі Синівської ОТГ – це нам не відомо. Тому живемо по-старому, що нас чекає – не знаємо».

Як по-старому? А так, як і було раніше. Працює обрана чотири роки тому Саївська сільська рада, в якій 12 депутатів. Мають свій бюджет, у якому мільйон із «хвостиком» доходів, допомагають, чим можуть, освіті, культурі й медицині в селі. Але ця допомога дуже мізерна. Із 1,1 млн грн доходної й відповідно витратної частини бюджету за минулий рік 90 відсотків «пішло» на захищені статті – зарплату з нарахуваннями апарату сільської ради, Будинку культури та працівника з благоустрою, а також на оплату  енергоносіїв. Неважко підрахувати, що було в залишку. Ця сума ледь-ледь покрила першочергові витрати на місцеві освіту та медицину через надання субвенцій районному бюджету. Крім того, декілька десятків тисяч гривень довелося заплатити за розробку документації зі встановлення меж населених пунктів сільради. На кінець року в сільраді мали вільний залишок у сумі 120 тис. грн. Його розділять на сесії. Куди й скільки дадуть – ще не знають, але «дірок» вистачає. Всі їх, зрозуміло, залатати не вдасться.

Новий рік нових сподівань не приніс. Бюджетні цифри в 2020-у дуже не виростуть. Справа в тому, що основні наповнювачі  сільської казни – орендна плата за землю, земельний і єдиний  податки (найбільші платники – ТОВ «СК АГРО» і місцеві фермери). На їхньому «фронті» поки що без змін, тож чекати більших бюджетних надходжень не доводиться.

Як у таких умовах поживають сільські бюджетними? Про це розпитувала в них самих.

 

Медицина без меж

Вийшло так, що в Саях зараз є центр своєрідного медичного округу. Місцева амбулаторія загальної практики сімейної медицини обслуговує жителів свого села, а також  Семенівки, Новосеменівки й Капустинець. Тут  межі громад до уваги не беруться. Перші двоє сіл належать до Липоводолинської ОТГ, а Капустинці – до Синівської.  Завідуючий амбулаторією Олег Шабродько  має близько 1500 угод із жителями цих сіл як сімейний лікар. Веде прийом  у понеділок та четвер – у Саях, у вівторок і п’ятницю – в Семенівці, в середу і суботу – в Капустинцях.  Є в амбулаторії медичний автомобіль, яким у робочий час медики їздять на виклики до хворих. Про пункт швидкої медичної допомоги, що колись працював у Саях, тепер ніхто й не згадує. Реформа…

В  медичному закладі, як розповів фельдшер Анатолій Євтушенко, разом із ним працюють медсестра Тетяна Ткаченко і реєстратор Наталія Жогло. Хоч персонал і малочисельний, та все встигає. Тут можна зробити аналізи крові й сечі. Для цього є нове хороше обладнання. Не так давно придбали сухожарову шафу й автоклав. Відповідною апаратурою обладнаний фізкабінет. Діє в амбулаторії денний стаціонар. Одержавши призначення сімейного або профільного лікаря в районному чи обласному центрі, люди за потреби лікуються в своєму селі.

Амбулаторія, як і багато інших медичних закладів Липоводолинщини, підпорядковані Центру первинної медико-санітарної допомоги (його, слава Богу, не розділили між ОТГ). Тож звідси фінансується, має відповідну методичну допомогу, забезпечується необхідними матеріалами. Звичайно, все по-мінімуму. Та де зараз по максимуму в бюджетному закладі? Головне, що він ще живе.

 

Є чим гордитися, є кому дякувати, та серце щемить…

Що наймиліше для ока в Саях? Звичайно, школа. І не тільки тому, що має гарну ошатну будівлю і велику, дбайливо доглянуту, впорядковану територію. Веселий гамір дітвори, що час від часу – на перервах – виривається на подвір’я, а вранці та після уроків веселими джерельцями-промінчиками стікається-розтікається до центру села і навпаки, ніби підтверджує його життєдайність.

  • У 2019-2020 навчальному році наш заклад відвідує 62 дітей, з них 41 учень, 21 вихованець дошкільного підрозділу, – розповідає директор Саївського НВК Галина Гайдук. –  Завдяки спонсорській та батьківській підтримці проводяться ремонтні роботи в закладі,  організоване гаряче харчування. Придбані іграшки для вихованців дошкільного підрозділу за залучені кошти ТОВ «СК Агро», а також килими для підлоги за державні кошти. Замінені  двері за кошти Саївської сільської ради. Педагогами закладу проводиться змістовна позакласна  робота. Учні беруть участь в олімпіадах, різноманітних конкурсах, змаганнях, де виборюють призові місця.

Галина Іванівна розповіла також, що гордістю навчального закладу є випускники. Минулорічні, наприклад, всі успішно склали ЗНО. Четверо з них вступили на державну форму навчання  до Сумського державного університету та один до Сумського будівельного коледжу. Вони не підвели своїх шкільних вчителів та успішно склали першу екзаменаційну сесію.

В школі організовується багато позакласних заходів. Нещодавно, зокрема, провели «Тиждень математики». Учні 2-3-х класів були учасниками математичної естафети. Дівчатка та хлопчики 5-6-х узяли участь у грі «Слабка ланка». Учителі  математики  показали нові педагогічні технології, продемонструвати найрізноманітніші форми роботи, які вони використовують у своїй педагогічній праці. Підсумком тижня був вечір «У світі математики» для учнів 7-10-х класів.

Є в навчального закладу й помічники. Адміністрація НВК  висловлює  слова вдячності  всім небайдужим   людям, які надають підтримку школі  для її успішного функціонування.

Все це добре. Так і має бути. Проте… «Щемить серце від свідомого розуміння того, що незабаром у цій другій домівці не стане чути дитячих голосів і заливчастого дзеленчання шкільного дзвоника», – із сумом говорить Галина Іванівна.

Я не прошу пояснення цих слів. І так все зрозуміло.

 

«Вишиванка» і «Паросток»

Ще одна бюджетна установа в селі – Будинок культури.

  • І молодь, і учні, й люди старшого покоління не минають наш заклад, – говорить директор БК Оксана Хуторненко. – Хтось іде сюди, щоб провести вільний час, хтось – щоб розважити душу. Є в селі палкі прихильники художньої самодіяльності.

Оксана охоче розповідає, як збираються разом на репетиції учасники драматичного колективу «Паросток». Разом із художнім керівником БК Володимиром Коржовим розучують сценки, п’єси. В основному спеціалізуються на гумористичному напрямку. Отож, визначаючи ролі, вивчаючи кожен свою, а потім зводячи все докупи, спочатку самі посміються. І тільки зрозумівши, що все зроблено як слід, виходять на сцену. Односельчани люблять дивитися їхні вистави. Знають саївських артистів і в райцентрі. На районних конкурсах вони займають високі місця, їх виступи супроводжують дружні оплески.

Далеко за межами села знаний і саївський вокальний жіночий ансамбль «Вишиванка». Він діє вже більше 20 років. Старших співачок у колективі поступово замінюють молодші. Та гурт у цілому сцену не полишає.

Всього в Будинку культури, за словами Оксани Хуторненко, працює 5 гуртків художньої самодіяльності. Їх силами готуються тематичні й  розважальні заходи для односельчан, причому так, щоб їм подобалося, а дійство відбувалося в зручний для людей час.

Просторе і гарне приміщення сільського закладу культури опалюється, тож пограти тут у більярд і теніс завжди знаходиться багато бажаючих. У п’ятницю та суботу проводяться вечори відпочинку.

  • Все б нічого, і на сцену в нас виходити є кому, і глядацька зала не буває порожньою, та все ж останнім часом все більше закрадається тривога щодо майбутнього сільської культури, – розмірковує Оксана Хуторненко. – В цьому році нас із художнім керівником переведено на 0,75 посадового окладу. Кажуть, що не вистачає в бюджеті коштів. Прикро і важко із цим змиритися…

***

Ось такий «серіал» побачили в Саях. Виживає село, пнеться з останніх сил, щоб не занепасти. Та чи надовго тих сил вистачить? Додавати їх у фінансовому плані особливо  нікому. Орендарі землі – приїжджі, свої фермери – дрібні. Допомагають, звичайно, чим можуть. Та що таке мільйон гривень на все село, де вже забули, коли хоч якусь ямку на дорозі залатали.

 

Про нас Антоніна Копайгора

Avatar

Перевірте також

ПЕРШІ ВІТАННЯ ІЗ ДНЕМ ЖУРНАЛІСТА

Сьогодні нашу редакцію відвідав голова Роменської райдержадміністрації Денис Ващенко. З редактором та невеличким колективом “Нашого …

Залишити відповідь

You cannot copy content of this page