НЕДОСЛІДЖЕНА ІСТОРІЯ БЕРЕСТІВКИ

Історію села Берестівка важко досліджувати. Справа в тім, що цей населений пункт в 17-18 століттях не входив до складу гадяцького полку. У Боплана це село вже відмічене. Воно виникло в перші десятиліття 17-го століття, десь близько 1620-х років. Назву отримало від берестяного лісу, що там ріс, тобто від природних особливостей місцевості. Село не має герба. Так і проситься в герб села або три берестки, або три листки з цього дерева. Історично це було б правильно і справедливо.

Територіально Берестівка ввійшла до складу Лубенського полку, Константинівської сотні. Містечно Константинів із селами Курмани, Будками, Березняками, Берестівкою  ні на який уряд не належали, а від гетьмана Мазепи, на початку його гетьманства, віддані були бунчуковому товаришеві, а потім у минулому лубенському полковникові Дмитру Зеленському.

Після подій північної війни у Константинівській сотні с. Берестівка – 70 дворів перебувають у володінні графа Гаврила Івановича Головкіна по жалуваній грамоті, виданій в 1711 році: «…к оным селам Константинов, Хорошки, Березняки, Слободка (485 дворов), мельника же вишняк на речке Хорол об одном камне мучном».  Гаврило Іванович Головкін (1660-1734), граф, один із вихованців і сподвижників Петра І, державний канцлер, з 1718 року – президент Колегії іноземних справ. У 1733 році графом була побудована церква Різдва пресвятої Богородиці в селі Берестівка. Після його смерті ці землі стали належати його синові Михайлу Гавриловичу Головкіну (1705-1775).

У 1753 році в Берестівці було 49 дворів бідних козаків та 82двори дуже бідних козаків, всього 131 двір.

Після ліквідації полкового устрою, Берестівка відійшла до Роменського повіту Чернігівського намісництва. У 1782 році Перша церква на ім’я Різдва пресвятої Богородиці в селі була побудована в другій половині 17-го століття. 1 1782 році у Берестівці – 153 двори, при церкві були протодиякон, диякон, дячок і пономар. Священник – Євстафій Климов – 44 роки; диякон Михайло – 37 років.

У 1792 році в Берестівц проживало 1257 поміщицьких селян. Берестівські хутори: Якименків – 5 селян, х. Колядин – 4, х. Кубаткін – 3, х. Поповський – 4, х. Лісовки – 7 селян.

У 70-х (1765-1812) роках 18-го століття селом володіє камер-юнкер Аполон Павлович Кочубей, який у 1903 році будує церкву на ім’я великомучениці Уляни. Першими священиками при церкві були Іван Кучеренків, Остап Клименко, Григорій Перехожинський.

З 1803 року Берестівка ввійшла до складу Гадяцького повіту Полтавської губернії.

У 1799 році в Берестівці – 1445 ревізьких душ.  Одним із підприємств нашого краю стає суконна фабрика графа Строганова в с. Берестівка. Ще до війни з Наполеоном з ініціативи міністра внутрішніх справ у 1808 році, переоснащуючи своє військо, царський уряд виписав із Німеччини ткачів-сукноробів, які мали виготовляти сукно для російської армії. Оскільки в Гадяцькому повіті існувала розвинута вівчарська галузь, а значить, і сировина для суконного виробництва, декілька сімей німецьких майстрів-переселенців оселилося в кількох селах повіту для організації суконних фабрик. Такими селами стали Берестівка, Кімличка, Семенівка та інші. Їх на 10 років було звільнено від податків та військової служби, натомість їм дали можливість продавати своє сукно самостійно по всій території Російської імперії, дозволили вільний виїзд із країни та, головне, дали кошти для організації виробництва. У 1845 році на суконній фабриці с. Берестівка було виготовлено 40164 аршини сукна на суму 80528 рублів асигнаціями, а майстрів і робітників було 450 осіб. Також була й полотняна фабрика, на якій виготовлено 325 аршин льняного полотна на 3400 рублів сріблом, тут працювало 245 робітників обого полу. Володів фабриками Олександр Григорович Строганов (1794-1891). Він – генерал, учасник війни з Францією, в тому числі битви під Лейпцігом.  Граф був на посаді генерал-губернатора Полтавської губернії (1836-1839 рр.). з 1839 по 1841 рр. – міністр внутрішніх справ. В 1850 р. – член Державної Ради. З 1855 по 1862 рр. – Новоросійський і Бесарабський генерал-губернатор. Помер в Одесі 2 серпня 1891 р., коли йому було 97 років від народження. Володів селами: Берестівка, Кімличка, Семенівка. У 1880 році у нього було 12478 десятин землі в нашому краї.

У 1849 р. в с. Берестівка – 292 двори, 2431 житель. У 1855 р. в селі народилося 143 дітей, було 35 шлюбів, 158 осіб померло.  У 1859 р. у берестів ці – 246 дворів, 1644 жителі, церква, 1 завод. У 1884 р. в селі: дворів селян власників – 474, міщан – 2 двори, всього будинків – 508, сімейств бездомних – 21, чоловіків – 1412, жінок – 1408, а всього 2820 жителів.

В 1884 році в Берестівській волості було: 1177 господарств селян-власників, 3549 чоловіків, 3525 жінок, грамотних чоловіків – 166, хлопчиків, що навчаються – 74, дівчаток – 1. Мають землю: менше однієї десятини – 11 господарств; від 1 до 2 десятин – 64; від 2 до 3 – 143; від 3 до 6 – 635; від 6 до 9 – 265; від 9 до 15 – 34; від 15 до 20 – 2; від 20 до 50 – 2; більше 50 не мав ніхто.  Було: коней робочих – 941, не робочих – 137, волів – 339. Хат – 1258, клунь – 1049, комор окремих – 191, сажів – 387, сараїв і хлівів – 2815, вітряних млинів – 109, масло боєнь – 4, кузнь – 3. Було: овець – 3983, свиней – 781, вуликів бджіл – 581, господарств, що мають від 1 до 10 вуликів – 21, більше 10 вуликів – 14 і їм належало 445 вуликів.

Орної землі в десятинах – 5253, а всього землі – 5764.

Засіяно в 1884 році жита – 1674, озимої пшениці – 1, ярої пшениці – 217, ячменю – 1608, вівса – 432, гречки – 239, проса – 542.

Міщани берестівської волості: всього господарств – 7, чоловіків – 15, жінок – 17, грамотних чоловіків – 3, хлопчиків, що навчаються – 1, дівчаток – 1. Мають землю від 3 до 6 десятин – 2 господарства. Коней робочих – 3, не робочих – 2. Хат – 2, клунь – 3, комор – 1, сажів – 2, сараїв і хлівів -4, кузнь – 1, овець – 3, свиней – 4, орної землі – 10 десятин, всього землі – 11. Засіяно в 1884 році: жита – 3 десятини;  ячменю – 3; вівса – 0,5; проса – 1 десятина.  Число народжень у січні найбільше, число шлюбів у січні найбільше, потім у грудні, лютому і в травні. Причиною тому – пости, робоча пора, польові роботи.  У березні та грудні – пости, весіль немає.

Професійні заняття сільського населення  по Берестівській волості на 1884 рік: бондарів – 5; колісників – 3; пильщиків – 4; повозочників і тележників – 3; столярів – 2; вірьовочників – 1; прядильників шерсті – 8; ткль: чоловіків – 84, жінок – 59; шаповалів – 1; портних: чоловіків – 39, жінок – 2; чоботарів – 47; кровельщиків – 2; плотників – 71; конторників – 2; прикажчиків в економія і на заводах – 1; пастухів – 16; пошто утримувачів – 2; повитух – 2; фельдшерів – 1; писарі волосні – 1; писарі сільські – 3; писці – 1; помічники волосних писців – 1; сторожі – 1; сидельці в шинках – 1; садовники – 1. Разом – 364 професійних занять.

В 1895 році в с. Берестівка була школа. На одного учня було менше 4 куб. аршинів повітря і вхід у клас був прямо з двору.

В 1885 році в селі було 7 кустарів.

В 1898 році при церкві була побудована дзвіниця.

В 1898-1900 рр. у берестівській волості (с. берестівка, с. кім личка, с. Семенівка – чоловіків – 4964, жінок – 5016).

Прядінням овечої вовни займається 120; ткачів (просте полотно, сукно з овечої вовни) – 150; вірьовочників – 3; чоботарів – 12; плотників  (вози, сани) – 13; столярів (меблі, віялки, прядки) – 7; бондарів – 6; ковалів – 8; шевців – 11; пічників і цегельників – 5; покрівельників соломою – 12; займається відхожим промислом – 180. Найбільш розвинуті – прядіння овечої вовни і ткацтво, особливо це помітно в Кімличці, де раніше існувала суконна фабрика Строганова, яка зробила великий вплив на розвиток і технічне вдосконалення виробництва вовняної тканини. Матеріал ковалі закуповують в Ромнах, а виробники кож – у місцевих лавках. Кустарів немає. Всі види промислів складають підсобне тимчасове заняття жителів, головним же є хліборобство. Тільки двоє ковалів працюють цілий рік. У 1897 році був великий неврожай. За рік буває ярмарок: у с. Берестівка – 3, які тривають від одного до трьох днів.

В 1900 році в с. Берестівка було 489 дворів, 430 господарств, 1086 ревізьських душ. Населення: чоловіків – 1999, жінок – 2066, а разом 4065 жителів. У селі дві ярмарки, 2 ставки, лдна земська і одна церковно-парафіяльна школи.

Берестівська волость включала в себе 3 населених пункти, 3 сільських товариства, 1138 дворів, 9980 жителів, домогосподарств – 983, ревізьких душ чоловічого полу – 2637, всього землі – 5975,9 десятини (в тому числі надільної від поміщиків – 5853,6; власної – 122,3 десятини).  Число ярмарок – 6; ставків – 4; шкіл: 3 земські, одна церковно-парафіяльна, одна – грамоти. В 1902 році пуд жита коштував 49 копійок, пшениці – 70,копійок, вівса – 51, гречки – 60 копійок.

Берестівський винокурний завод: кількість десятин землі при заводі – 5086,2; кількість діючих затарних чанів – 9; загальний об’єм діючих затарних чанів (у відрах) – 8891; кількість проведених заторів – 472; кількість днів, протягом яких проводилося винокуріння – 165; викурено градусів спирту – 3516404.  Середній вихід спирту з одного пуда продуктів у переводі на хліб – 43,8.

Ось як описував Берестівку географ і дослідник  Семенов тянь-шанський на початку ХХ століття: «с. Берестівка знаходиться на р. Хорол в 3-х верстах від с. Панасівка. У волосному селі Берестівка більше 3 тисяч жителів, церква і більше як 30 вітряних млинів, кожну неділю – базари і ярмарка. В епоху звільнення селян воно належало генерал-адютанту графу Олександру Григоровичу Строганову. Він володів тут 28 тисячами десятин землі. Нині Берестівська маєтність належить його онуці Олені Григорівні Мілашевич (по першому шлюбу – Шереметьєвій). Існує завод упряжних і робочих коней. Винокур енний завод з ректифікаційним відділенням. Річне виробництво спирту складає 5 мільйонів градусів на суму майже 40 тисяч рублів. Є слюсарна, кузнечна, злотницька і шорна майстерні. В маєтку проводяться метеорологічні дослідження. Берестівська маєтність займає площу більш як 6100 десятин, із них 4350 десятин під оранкою. Сівозміна трьох- і семипільна».

В 1912 році в Берестівці – 2162 чоловіки і 2143 жінки; земська і церковно-парафіяльна школи, Ульянівська церква. У волості нараховується 12059 десятин селянської землі (в тому числі 5963 десятини надільної землі і 6095 десятин прикупленої). 3 села, 1179 селянських дворів, 10965 жителів волості.

Найбільшими винокурнями на початку Першої світової війни в гадяцькому повіті вважалися 5 заводів, серед них завод дворян Миколи і Марії Астаф’євих у с. Берестівка, що мав оцінну вартість  підприємства в 101876 карбованців. На заводі працювало 30 робітників. Напевно, саме в Астаф’євих відпочивав у 1906 році великий художник і поет Давид Бурлюк з Лебединщини.

У 1923 році головою сільради в Берестівці став Марк Лукич Виниченко, якому було 30 років, а секретарем 21-річний  Федір Харитонович Лавриненко. На виборах до місцевих рад 117 жителям берестівки було відмовлено брати участь у виборах. Причини відмови: 1( куркулі – 41 особа; 2) торгівці й спекулянти – 15 осіб; 3) священнослужителі і члени церковної ради – 15 осіб; 4) за самогоноваріння – 14 осіб; 5) за зв’язок із куркулями – 7 осіб; 6) кримінальні елементи – 11 осіб; 7) служили у варті – 5 осіб; 8) противники радянської влади – 2 особи; 9) петлюрівці – 1 особа; 10) саботували – 1 особа; 11) середняк – 1 особа; 12) орендар – 1 особа; 13 номер – 1 особа. Є всі прізвища осіб, яких позбавили виборчих прав.

17 грудня 1926 року був перепис населення. Берестівська сільська рада нараховувала 10 населених пунктів, 729 господарств, 3973 жителі. Крім українців у селі проживало 11 росіян і 3 білоруси.

            Верст від сільради     верст від району        верст від округи       господарств   населення

С. Берестівка  0          10        25        617      3320 (ЧОЛ.1606, ЖІНОК 1714)

Веселий Яр (Веселий)           6          16        30        30        176

Воропаїв         5          15        30        17        91

Голубів           5          15        30        5          27

Лабушино      2          12        28        3          24

Попів Яр-2     0          10        25        18        115

Радченків        4          14        30        16        91

Цехів   4          14        30        11        60

Якименків       –           –           –           8          41

Янголів           6          16        30        4          28

Всього по сільраді                            729      3973

Господарств неселянського типу в с. Берестівка – 25 (77 жителів), у х. Попів Яр-2 – одне господарство (4 жителі), в х. Радченків – одне господарство (2 жителі).

Про чудеса в с. берестівка в 1925 році. 22 травня у громадянина Каплуна свирида, а 27 травня у Журахівського Гаврила та Воленко Марусі обновився образ у хаті.

Активісти села в 1926-1927 рр. – Андрущенко Кирило Хомич, 1903 р.н., голова комітету незаможних селян; Хрипоченко Харитина Антонівна, 1899 р.н.; Шурков Яків Миколайович, 1896 р.н.

Перевибори до місцевих рад 16 лютого 1927 року в с. Берестівка: кількість виборців – 1941, позбавлено виборчих прав – 90 (4,64%).

Делегати на 2-й районний з’їзд жіноцтва 19 грудня 1928 р. від берестівки – Козін Павліна та Косенко Настя.

У 20-30-і роки в селі існувала Берестівська сільськогосподарська професійна школа та кінний завод. Закінчено будівництво дитячого манежу в с. Берестівка в 1930 р.

У 30-і роки були колгоспи «Молодий комунар» та «Іскра Леніна», в 1935 р. організували сільунівермаг у с. Берестівка.

В 1946 р. до Берестівської сільської ради належали: с. Берестівка, х. Березки і х. Воропаїв.

1950 р. – завершено радіофікацію Берестівки.

В 1950-1951 навчальному році в Берестівській сш із 426 учнів, які атестувалися, не встигало – 78, з математики – 56, з російської мови – 49, української – 37. Успішність по школі складала 76%.

1952 р. Берестівська МТС: тракторів колісних – 50, гусеничних – 15, самохідних комбайнів – 10, підвід – 70, автомашин – 14. Були жінки-трактористки: Кононенко Палажка Гнатівна – старша трактористка ХТЗ-14; Кравець Анастасія Павлівна – трактористка ХТЗ-8.

В 1952 р. завклубом с. Берестівка затверджено Похитуна Івана Макаровича.

В 1951-1952 навчальному році в Берестівській середній школі із 405 учнів не встигало 98 (26%).

В 1991 році до Берестівської сільської ради належали: с. Берестівка і с. Яловий Окіп.

Петро Яковенко, краєзнавець