Нині багато українських чоловіків перебувають на фронті. Це значно впливає на ринок праці під час війни. Щоб подолати кадрову кризу, роботодавці все частіше наймають жінок на посади, які традиційно вважаються “чоловічими”. Крім того, деяким жінкам продовж двох із половиною років доводиться брати на себе повну фінансову відповідальність за родину, самостійно виховувати дітей. Щоб підвищити економічну спроможність жінок, в ряді областей України були створені жіночі центри працевлаштування. З жовтня минулого року такий центр функціонує й у Ромнах.
– Мета проєкту «WE ACT II: Діємо задля жінок та їхніх можливостей», що реалізується за підтримки ЄС, UNFPA та Фонду ООН у галузі народонаселення, – посилити економічну спроможність жінок, які постраждали від війни, зокрема, дружин, партнерок і матерів діючих військовослужбовців та загиблих захисників, внутрішньо переміщених осіб, жінок із інвалідністю, постраждалих від гендерно зумовленого та домашнього насильства, багатодітних матерів, жінок, що опинились в складних життєвих обставинах тощо, – каже кар’єрна радниця Жіночого центру працевлаштування в Ромнах Дарина Чуба. – Основні напрямки нашої діяльності – консультування щодо можливостей відкриття власної справи, допомога у підготовці резюме та організація і проведення професійних курсів.
Сьогодні в Україні діють 20 центрів працевлаштування в 4 областях: Дніпропетровській, Полтавській, Сумській та Миколаївській. На Сумщині – 5 таких центрів у Ромнах, Конотопі, Лебедині, Шостці та Тростянці. За рік дії проєкту жінки пройшли курси прикладних професій, що допомогли знайти нову роботу, отримали послуги карʼєрних радниць з пошуку роботи, відвідували офлайн та онлайн інформаційні сесії на різні теми, пов’язані з працевлаштуванням, та отримали стартові набори для початку власної справи. Лише в місті Ромни вже надано більше 1000 консультацій, а спеціалізовані курси пройшли близько 70 жінок.
Напрямки майбутніх курсів, які організовуються у центрах працевлаштування, жінки визначають за власним бажанням. Попередньо вони заповнюють онлайн-форми, де обирають бажані професії, після чого формуються групи в окремих містах і регіонах. Так було організовано і проведено курси малярок-штукатурниць, плиточниць, майстринь із наклеювання шпалер, із гіпсокартонних робіт, фахівчинь із комп’ютерної діагностики авто, трактористок, машиністок екскаватора, водійок автобуса, масажисток, бровісток, манікюрниць, майстринь із макіяжу.
У Ромнах за рік роботи Центру також проведено ряд курсів, на які в місцевих жінок були найбільші запити. Це, зокрема, курси пекарок, майстринь із кінезіотейпування, бровісток та спеціалісток із комплексного обслуговування автомобіля.
– Спочатку більшість наших жінок виявили бажання освоювати б`юті-сферу, – каже Дарина Чуба. – Під керівництвом досвідчених майстринь дві групи опанували професії бровістки, майстрині з макіяжу та отримали стартові набори для роботи. Далі ми консультували окремих жінок, як відкрити ФОП, як здавати звітність, допомагали орендувати приміщення, шукати роботодавців. У результаті жінки починали працювати і заробляти кошти, що й є головною метою цього проєкту. Пізніше провели курси пекарок. Та з часом, через нестачу чоловіків, виявили потребу в освоєнні жінками так званих «маскулінних» професій. Оскільки сьогодні за кермом автомобілів ми все частіше бачимо жінок – запропонували курси з комплексного обслуговування авто. Виявилося, що саме цей напрямок має великий попит серед наших бенефіціарок.
За словами пані Дарини, двадцять жінок із Роменської і Конотопської громад вже успішно завершили навчання, отримали сертифікати і стартові набори обладнання. Це представниці різних соціальних категорій, в основному партнерки військовослужбовців.
Всі вони вміють водити авто, але раніше не розумілися в його «начинці». До війни чоловіки були поруч і брали на себе функції з обслуговування автомобіля. Тепер жінкам власноруч доводиться вирішувати різні технічні проблеми.
Окремі учасниці курсів заявили про бажання допомагати іншим жінкам, чоловіки яких стоять на захисті держави. В місцевих пабліках вони поширюють інформацію про свої навички та наявність пристроїв для комп`ютерної діагностики автомобіля. При необхідності ці майстрині виїдуть на місце автопригоди й допоможуть знайти технічну помилку.
Деякі жінки почали працювати на станціях техобслуговування разом із чоловіками як спеціалістки з комп`ютерної діагностики. Є випускниці, які допомагають військовим ремонтувати авто на волонтерських засадах, і саме ця мета була їхньою головною мотивацією.
Учасниці з Конотопа працюють у транспортній сфері міста. На їх підприємстві планують набирати водійок автобусів і спецтехніки, щоб ліквідувати кадровий голод, спричинений масовою мобілізацією чоловіків.
– Допомагаємо руйнувати гендерні стереотипи стосовно, так би мовити, чоловічих професій, – каже Дарина Чуба. – Насправді цей розподіл дуже умовний і в час війни зовсім втрачає сенс. Є багато різних професій, що не потребують серйозної фізичної сили, в яких жінки можуть розвиватися і будувати своє професійне майбутнє.
Варто більше розповісти й про курси кінезіотейпування, організовані Роменським центром цього літа. Впродовж навчання учасниці вивчали основи техніки та її застосування у реабілітації й естетичних процедурах, а також поєднання з масажем для підсилення ефективності тейпування.
– Кінезіотейпування в умовах війни дуже актуальне, – наголошує Дарина Чуба. – Багато захисників і захисниць повертаються з зони бойових дій із жахливим станом м`язів, спини, колін. Саме на підтримку таких частин тіла і приходять тейпи. Учасниці курсів освоїли всі тонкощі цієї справи та разом із викладачкою регулярно відвідували відділення місцевої лікарні, де відновлюють здоров`я військовослужбовці й військовослужбовиці. Дівчата попрактикувалися на складних випадках та наочно побачили, що їхня праця недаремна: після процедур кров починає краще циркулювати, до пальців повертається чутливість, минає біль. На мою думку, потреба в реабілітації захисників і захисниць з часом лише збільшуватиметься, тому попит на спеціалісток із кінезіотейпування, безперечно, зростатиме.
Фото – з офіційної сторінки Weso Ukraine у Фейсбук
Створено за підтримки Волинського прес-клубу