Липова Долина.NEWS Липова Долина 
Кохається в квітах… Так можна сказати про багатьох жінок, що живуть у сільській місцевості й, незважаючи на зайнятість, з ранньої весни й до пізньої осені знаходять час на тюльпани й нарциси, троянди й жоржини, хризантеми й лілії. «Однак такої краси, як у дворі моєї сусідки Світлани Олексіївни Пономаренко, немає у нас ні в кого в селі, – говорить мешканка Подільок Надія Одинець. – Квіти у неї – які хочете, і «наші», й з-за кордону. Цю красу не передати словами, її потрібно побачити вам на власні очі й показати іншим жителям району на сторінках газети».
Зв’язуємося із Світланою Олексіївною телефоном і просимо розповісти про своє «красиве захоплення». Як говорить співрозмовниця, квіти вона любить змалку. Батьківське подвір’я на Білопільщині завжди потопало в їх розмаїтті. У 70-х роках жінка переїхала до Подільок. Територію дитячого садка, де вона 43 роки пропрацювала завідуючою, теж завжди намагалась прикрашати різними квітами, втім, як і власне обійстя, яке з любов’ю облаштовували разом із чоловіком Анатолієм.
Після виходу на пенсію з’явився вільний час для того, щоб глибше поринути у хобі. Тож жінка почала більше читати, вивчати особливості вирощування різних видів, замовляти насіння й саджанці у різних компаніях. «Вже маю досвід, щоб безпомилково визначити, які фірми кращі, які гірші, виписую професійне насіння, професійну землю і добрива». Вже з грудня Світлана Олексіївна починає сіяти розсаду: петунії, сальвії, аліссум… А навесні починає висаджувати квіти в горщики і на клумби. Розсаду також жінка роздає друзям, знайомим, частину віддає для центральної сільської клумби, для упорядкування території закладів соціальної сфери. Не жаліє ділитися з односельчанами своєю красою.
«Зайду до знайомих – і душа радується, як бачу свої квіти», – говорить жінка.
Крім вищеназваних видів квітів, є у Світлани Олексіївни різні сорти троянд, юкка, гібіскус сірійський. Вони прикрашають кожен з любов’ю облаштований куточок як у дворі, так і поза ним. Особливо радує око альтанка, прикрашена більше ніж трьома десятками підвісних горщиків із петунією – махровою і ампельною.
З кімнатних рослин співрозмовниця має орхідеї й пеларгонії, але за браком місця їх різноманіття не дуже велике.
– Квітам треба приділяти увагу кожного дня, – говорить жінка. – Поливати (лише теплою, відстояною водою), удобряти, підгодовувати, обрізати, общипувати, підпушувати грунт.
Я знаю, що квітам хочеться, що треба робити, щоб вони цвіли довго і красиво, радували усіх, хто завітає до нас у гості чи просто проходить повз двір.
Чи забирають квіти багато коштів із сімейного бюджету? «Звичайно, голландське, американське насіння елітних сортів коштує недешево, – відповідає співрозмовниця. – Та я не хочу рахувати. Це все для душі, на це грошей не жалко. Головне, що в цьому квітнику приємно і комфортно проводити час і нам із чоловіком, і нашим дітям і онукам».
Світлана Олексіївна – досить скромна людина. «Не розписуйте про мене багато, не хваліть», – наполягала вона під час розмови. Та Надія Іванівна Одинець просила звернути увагу й на людські якості сусідки: «Це золота людина. Вона – приклад для інших. Трудівниця, гарна господиня, всім допомагає, і в хороші, і в тяжкі хвилини. Особисто мене вона дуже підтримала в моєму горі. Тож дай Бог здоров’я їй та її сім’ї. Побільше було б таких добрих, небайдужих людей».
