Липова Долина.NEWS Липова Долина 
Протягом лютого-березня Охтирка знаходилася на передовій російсько-української війни. Про героїзм її жителів, мужність військових і злочини росіян проти мирних людей повідомляли вітчизняні й зарубіжні ЗМІ. Ми знаємо про жахи, які відбувалися в Охтирці, ще й з розповідей родичів та знайомих. У місті спостерігалася справжня гуманітарна криза. Тисячі охтирчан багато діб поспіль жили без електрики, газу, води, продуктів, ліків. Раніше ми вже повідомляли, як синівчани збирали й відправляли гуманітарну допомогу жителям цього міста. Липоводолинці також всім серцем – разом із охтирчанами. Сьогоднішня розповідь про те, як добра ініціатива місцевих волонтерів об`єднала навколо себе десятки людей.
Ще 8 березня на машині, що безкоштовно роздавала молоко в Липовій Долині, можна було побачити скриньку з написом «Допомога на Охтирку». Її поставили місцеві волонтери, що в ті дні займалися організацією доставки й роздачі безкоштовного молока.
Як говорить очільниця громадської організації «Другий фронт. Липова Долина» Наталія Пилипенко, Охтирка з перших днів війни була больовою точкою на мапі області. Тож з`явилась ідея зібрати допомогу жителям цього міста. Спочатку волонтери виставили скриньку для збору коштів під час роздачі молока і стаціонарну – у одному з магазинів біля ринку. Паралельно створили картку для збору коштів онлайн.
Далі волонтери почали міркувати, що було б найбільш доцільно відправити постраждалим людям. Звичайно, це продукти харчування, які не потрібно готувати, а можна відразу споживати. А що для українця головне на столі? М`ясо й сало. За словами Наталії, виникла ідея на зібрані за кілька днів кошти купити свиню, закатати у баночки м`ясо і разом із салом передати людям, які конче потребують допомоги.
А поки липоводолинці перераховували кошти, вирішили дарма час не гаяти. Один із мешканців Липової Долини передав із власного господарства на допомогу охтирчанам 10 качок.
«Протягом одного дня жінки Липової Долини зарізали цю птицю й закатали у банки, – розповідає Наталія. – Вдалося запустити злагоджений механізм роботи, контактуючи лише з чотирма подругами: поки пакували і доставляли живих качок, Світлана (я попросила долучити до справи її маленький педколектив) налаштувала чисті літрові банки із кришками. Різали, патрали, смалили,чинили і розрізали на шматочки інша жіноча компанія. І хоч я їх не бачила, але переповіли, що то було щось на кшталт “лісапетного батальйону” , і відпрацювали дівчата дуже якісно і швидко, казали, що і руки тремтіли, бо треба ж було ще доставити ” продукцію” на “закаточний завод” до початку комендантської години. Далі підключилась Ліля, яка варила – парила – закатувала. І ось вона – наша маленька перемога – 32 закатані літрові баночки качиного м’яса – перший вклад у майбутню допомогу Охтирці».
Тим часом волонтери хвилювались, чи вдасться за кілька днів зібрати суму, потрібну для купівлі свині. Як виявилось, липоводолинці активно долучилися до цього процесу. На 13 березня була зібрана потрібна сума.
«Планувалось купляти свиню як потепліє, – продовжує розповідь Наталія. – Але якщо є фінанси, а також, що дуже важливо – люди, які потерпають від війни і потребують нашої допомоги вже зараз, то хто там чекатиме того потепління. У суботу вранці свиню купили. Знаючі люди, а це ще той колективчик – Світлана і Олександр, Валентина і Юрій, Альона – працювали цілий день, ні копійки не взяли за роботу. Банки з кришками зібрали напередодні. Спасибі кожній господині, і за пакетики зі спеціями, що ви вкладали всередину – також. Далі Лариса Волошко разом із своїм чоловіком зробили з допомогою автоклаву тушонку, яку дівчата закатали у літрові банки. Сало присолили й розподілили на окремі шматки».
Тим часом кількість м`яса, яке можна було передати охтирчанам, значно збільшилась. Родина Віти і Анатолія з Липової Долини повідомили про намір зарізати власне порося й самостійно приготувати тушонку. Так і зробили. Привезли 20 баночок м`яса, а ще – смалець, теж розфасований у пакети й скляні ємності, та сало.
Наступний крок – пофасувати продуктові набори. Їх вирішили «розбавити» яйцями, варенням, солодощами. На сторінці громадської організації в Фейсбук Наталія Пилипенко звернулася до мешканців громади допомогти із збором цих продуктів, а також теплого одягу, шкарпеток і робочих рукавиць для охтирчан. Люди масово відгукнулися на прохання волонтерів. Вже з самого ранку наступного дня вони несли до управління соціального захисту коробки, пакети, мішки із такими необхідною для постраждалих їжею й теплими речами. Крім вищезазначеного, були морожені напівфабрикати й качка від мешканців Русанівки, багато ємностей із медом, горіхи, шоколад, консервація, овочі й фрукти. Із зібраних коштів було вирішено докупити яйця, щоб покласти їх по десятку в кожний продуктовий набір.
Далі залишилося зовсім трохи – розфасувати продукти по окремих пакунках, щоб їх можна було роздавати конкретним людям із розбомблених будинків. Над цим трудилися колективи соцзахисту, будинку для дітей та юнацтва, служби у справах дітей, а також окремі небайдужі люди: Даша, що тимчасово перебуває в Липовій Долині й говорить, що просто сидіти вдома в такий тяжкий для країни час просто неможливо, Антон, який зайшов у справах до мами й взявся допомагати, інші жінки й чоловіки. На кожну баночку волонтери прикріпили етикетку з надписом: «Липоводолинщина з вами! Разом до перемоги!». Окрему допомогу було сформовано й для Охтирського інтернату, де крім його мешканців нині перебуває багато інших охтирчан, які втратили житло.
Наступного дня гуманітарний вантаж відправився до Охтирки. За словами Наталії Пилипенко, транспорт було знайти нелегко. Розглядали кілька варіантів. У підсумку допомогу охтирчанам власним транспортом доставив місцевий житель Павло Бондаренко. До речі, повертаючись назад, водій вивіз у безпечне місце ще й свого друга з собакою. Роздачу продуктових наборів на місці забезпечила керівниця Охтирського центру з надання безоплатної правової допомоги Тамара Козир.
«В оцій усій мотанині по магазинах, консервуванні, пакуванні проглядається така цехова солідарність, – підсумовує Наталія. – Спільна добра справа об`єднала дуже багатьох людей. Це були чудові важкі дні з гарною командою однодумців, з потужною і прекрасною енергетикою від слів кожного, хто долучився до спільної справи нашої громади».
P.S. Протягом березня-травня липоводолинські волонтери відправили ще кілька бусиків із гуманітарними вантажами – тероборонівцям Лебедина, постраждалим жителям Тростянця, Харкова… Все – для перемоги!
Матеріал підготовлено в межах реалізації проекту Асоціації професійних журналістів та рекламістів Житомирщини «Менторинговий курс інституційного розвитку локальних медіа Житомирської, Сумської та Чернігівської областей «ЗМІ нових громад», що здійснюється у партнерстві з ГО «Сумський прес-клуб» (Суми), ГО «Медіа-центр «Моє місто» (Чернігів) і ГО «Інститут Креативних Інновацій» за фінансової підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні
