Липова Долина.NEWS Липова Долина 
Після багаторазових ракетних і дронових атак оскаженілих рашистів на національну енергосистему, що призвели до дефіциту майже третини електричної енергії по країні, енергетичні компанії із січня нарешті почали імпортувати електрику з країн Європейського союзу.
Українці очікують, що поставлений з-за кордону енергоресурс допоможе зменшити дефіцит, а отже і годин зі світлом буде більше. Проте нам усім варто мати більш реалістичні очікування, а також не забувати, що покращити складну ситуацію з електропостачанням можна і іншим чином.
Не секрет, що кожні п’ять градусів холоду вимагають від енергосистеми країни додаткові двісті мегават ресурсу, а це дорівнює половині потужності малого блоку АЕС.
Значне зниження температури, яке у середині січня прокотилося по Україні, збільшило навантаження на національну енергосистему. Складності додала і остання атака кривавих російських загарбників, внаслідок чого були частково пошкоджені дві теплові електростанції. Отже в країні наразі тимчасово не вистачає більше третини електричної енергії, тобто три-чотири гігавати для покриття всіх наших потреб.
Весь тягар лягає на звичайних споживачів
Очевидно, що критичну інфраструктуру відключати ніхто не буде, тож весь тягар лягає на звичайних споживачів, яким не пощастило мати одну лінію з лікарнею чи іншим об’єктом, на який не поширюються обмеження.
Наразі побутові споживачі України частину доби сидять без світла, що у декого розпалює бажання посперечатися щодо справедливості відключень та почати давати поради енергетикам, як швидко все виправити.
Одна із найпопулярніших пропозицій: просто купити додаткову електроенергію за кордоном, бо недаремно ж майже рік тому українська енергосистема об’єдналась із європейською. Чи спрацює такий план?
Так, нарешті, із січня Україна почала імпортувати електричну енергію з країн Європейського союзу. Проте, є технічні обмеження щодо обсягів таких поставок.
На сьогодні погоджені комерційні перетоки між енергоринком ЄС та Україною, складають сімсот мегават вночі та шістсот вдень. Для уявлення, це лише третина потреб в електриці для всього Києва.
Цих обсягів геть недостатньо для повного покриття дефіциту потужностей в Україні у вечірні та ранкові пікові години. Проте залучення імпорту дійсно значно зменшить обсяг дисбалансу.
Для побутових споживачів це означає зниження ризиків застосування аварійних відключень. Так, діючі графіки стабілізаційних відключень у столиці та регіонах можна назвати досить суворими, проте вони, особливо після чергових ракетних атак рашистів, часто не виконуються. Наші громадяни вже зрозуміли, що світло можуть вимкнути будь якої миті і до цього краще бути готовими.
Інша сторона імпортних постачань – це їх значна вартість. Ціна електроенергії в Європейському союзі за кіловат-годину в 2-2,5 рази вище ніж в Україні.
Тарифи на електрику не будуть змінюватись до кінця війни
На платіжках для населення це поки ніяк не відобразиться, бо в країні діє мораторій згідно, якому тарифи на електрику не будуть змінюватись до кінця війни і ще шість місяців після Перемоги. А от промислові споживачі дуже добре відчують вартість дорогих європейських кіловат-годин.
Влада зі зрозумілих причин не хоче витрачати кошти державного бюджету, який майже весь іде на фінансування мужньої української армії та інші першочергові потреби, а тут ще імпорт електроенергії додався.
Тому нещодавно уряд надав можливість промисловим споживачам самостійно закупати імпортну електроенергію. Українські підприємства, які закупатимуть електрику з країн Європи, не будуть відключати за графіками, як інших споживачів.
Такі додаткові гарантії для імпортерів електроенергії з ЄС дозволять перерозподілити вивільнені потужності української генерації, зменшивши у такий спосіб загальну кількість відключених абонентів.
Проте український бізнес досить скептично прийняв таку пропозицію. Наприклад, велике промислове підприємство, яке споживає мільйон кіловат-годин, буде купувати електроенергію не по 5,5-6 гривень, а по 16-17 гривень за кіловат-годину. На місяць це виходить різниця в десять мільйонів гривень переплати за споживання електроенергії.
Не важко здогадатись, що виробники будуть змушені закласти додаткові витрати у ціну продукції. Якщо це підприємство експортує товари за кордон, то збільшена собівартість вдарить по конкурентоспроможності і, можливо, зменшить валютну виручку. А якщо продукція виробляється для внутрішнього споживання, то це означає, що для українців цей товар однозначно подорожчає.
Якщо знайдуться підприємства зацікавлені в імпорті електроенергії, то наявна технічна можливість все рівно не дасть сумарно перевищити обсяг 600-700 мегават, що однозначно не вирішить проблему з дефіцитом електропостачання в країні.
Українській владі потрібно посилити перемовини із Європейською мережею операторів системі передачі ENTSO-E по збільшенню дозволених обсягів імпортної електрики. Крім того, варто спробувати домовитись із ЄС про постачання Україні електрики в якості гуманітарної допомоги за пільговою ціною, або взагалі безплатно.
Варто нагадати, що до жовтня, коли почались варварські атаки росіян на національну енергетичну інфраструктуру, Україна успішно експортувала електрику в країни ЄС. Максимальний потенціал тоді оцінювався у два з половиною гігавата. Тобто технічна можливість для суттєвих поставок енергоресурсу є, потрібна політична воля європейців.
Українці відчують покращення ситуації із постачанням світла
За умови відсутності нових пошкоджень енергооб’єктів у найближчий час українці відчують покращення ситуації із постачанням світла. І цьому сприятиме не лише початок імпорту, а потепління, яке обіцяють синоптики, і яке ми вже почали відчувати.
Крім того, у лютому буде завершений плановий ремонт одного з атомних енергоблоків, що збільшить обсяги генерації електрики.
Також можна сподіватись, що дипломатичні зусилля нашої країни спрацюють, та під тиском санкцій на російську атомну галузь окупанти залишать Запорізьку АЕС, і вона знову почне виробляти електрику для потреб країни. Або ще краще – наші героїчні захисники виженуть російських загарбників з цієї частини України, як це було зроблено багато разів у минулому році. А тим часом до нас прийде справжнє тепло і ситуація в енергетиці радикально зміниться. В усякому разі, половину зими ми вже пережили, корисний досвід отримали і весна вже не за горами.
