Липова Долина.NEWS Липова Долина 
Липоводолинська й Синівська об’єднані територіальні громади утворилися в 2019 році. Їх перший депутатський корпус обирався за старим виборчим законодавством, у якому ще не йшла мова про обов’язкове дотримання гендерних квот. У 2020 році місцеві вибори відбувалися вже за новими правилами, які передбачали, що принаймні 40 відсотків кандидатів у списках політичних партій має складатись із кандидатів тієї чи іншої статі.. Виходячи з усталеного роками порядку, коли депутатські крісла на всіх рівнях (особливо на обласному і загальнонаціональному) переважно займали чоловіки, зрозуміло, що тут ідеться саме про збільшення представництва жінок у владі. Тож давайте проаналізуємо, наскільки зросла кількість депутаток у наших громадах після запровадження гендерного квотування.
Липоводолинська громада
Депутатський корпус ОТГ складає 26 осіб. У 2019 році виборці довірили мандати семи жінкам (26,9%). Трохи більше року інтереси громадян у селищній раді, зокрема, представляли: директорка школи, директорка сільського будинку культури, художня керівниця СБК, головна бухгалтерка та бухгалтерка селищної ради, заступниця головного бухгалтера сільгосппідприємства та головна спеціалістка місцевого сектора міграційної служби.
Минулорічні вибори-2020 до Липоводолинської ОТГ проходили за відкритими партійними списками. Оскільки чисельність громади більша, аніж 10 тисяч осіб, то згідно Виборчого Кодексу України одинадцяти партіям, що претендували на мандати, довелося формувати списки кандидатів із обов’язковим дотриманням гендерних квот. Тож, щоб набрати мінімум 40 відсотків однієї статі (в нашому випадку жіночої), партії постали перед дилемою: де взяти активних, відомих у громаді жінок, за яких би голосували виборці. Як показала практика, деякі кандидатки отримували пропозиції одночасно від кількох партій. Частина політичних сил заповнювала вакантні місця очільницями установ, підлеглими і навіть родичками.
Після опрацювання всіх протоколів до списку депутатів потрапили 10 жінок. Проте одна із них пройшла до ради районного рівня, дві погодилися зайняти посади в селищній раді, тому кінцевий список включає знову ж таки 7 депутаток (26,9%).
Дві з них обрані повторно. Це – заступниця головного бухгалтера ТОВ «Беєве» Лариса Гусак і головна спеціалістка місцевого сектора міграційної служби Людмила Семенченко.
Серед інших депутаток – 4 керівниці: головна лікарка центру первинної медико-санітарної допомоги Віталіна Олійник, директорка територіального центру соціального обслуговування Валентина Хекало, начальниця відділу культури та туризму селищної ради Любов Дикань та начальниця бюро правової допомоги Наталія Пилипенко. «Розбавила» список керівниць колишня депутатка районної ради, вчителька Олена Шталтовна.
Синівська громада
У 2019 році депутатський корпус громади становив 14 осіб. На перших виборах депутатками стали чотири жінки (28,6%). Це – директорка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів, секретарка однієї з сільських рад, приватна підприємиця та пенсіонерка.
Через рік Синівська громада збільшилася на дві сільські ради, а її депутатський корпус тепер складає 22 особи. Місцеві вибори тут відбувалися за мажоритарною системою, при цьому кандидатами в депутати були як самовисуванці, так і представники партій. Для кандидатів від партії діяла норма гендерного квотування розміром у 30% (так як чисельність громади менша ніж 10 тисяч осіб). За результатами підрахунків депутатками стали 9 жінок (40,9%).
Інтереси виборців вдруге представлятимуть директорка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів Ольга Семеліт та пенсіонерка Ольга Ващенко. Інші депутатками ОТГ стали вперше. Це – начальниця відділу фінансів та економічного розвитку сільської ради Галина Гуща, секретарка сільської ради Наталія Ларченко, адміністраторка ЦНАПу Наталія Близнюк, підприємиця Світлана Грищенко, вчителька Світлана Швидка, багатодітна мама Тетяна Сай та завідуюча поштовим відділенням Олена Багатеренко.
* * *
Як бачимо, кількісний рівень представництва жінок у органах місцевого самоврядування в Липоводолинській громаді залишився на тому ж рівні. Якщо говорити про представницький склад – помітно збільшилося число депутаток-керівниць, що можна пояснити їх розташуванням у перших п’ятірках списків партій. А от на позиції «лідерів» єдиних списків з 11 політичних сил жінок поставили лише 3.
У Синівській громаді є певний ріст довіри виборців до жінок. Причому ці депутатки представляють більш широкі групи суспільства. Загалом, загальноукраїнська тенденція «чим «нижчий» рівень, чим ближче до людей і менш чисельні громади, тим більше жінок-депутаток», у Липоводолинській і Синівській громадах зберігається.
За висновками моніторингу, який здійснював Український жіночий фонд, гендерні квоти на цих виборах спрацювали, але не так добре, як хотілося б. Зокрема, непропорційне розміщення політичними партіями жінок та чоловіків як лідерів виборчих списків було несприятливим для обрання жінок. Крім того, «законодавчі прогалини» дозволяли партіям обходити ґендерну квоту (деякі політичні сили реєстрували списки із дотриманням квоти, а потім кандидати вибували, і квота порушувалася).
– Основна мета гендерних квот – вирівняти представництво жінок у політиці, особливо на рівні місцевих рад, – зауважує докторка політичних наук Сумського державного університету, гендерна експертка Андріана Костенко. – На минулорічних виборах у Сумській області гендерні квоти спрацювали. Маємо в цілому по Україні один із найвищих відсотків представництва жінок на рівні об’єднаних територіальних громад. В обласній раді цей показник складає 25%, у Сумській міській – 26,2%. Але оскільки реформа децентралізації перемістила значні фінансові ресурси на місцевий рівень, спостерігаємо зменшення представництва жінок на посадах голів ОТГ. Тобто з тих сфер, де присутні значні кошти, жінок витісняють. Тому потрібно продовжувати роботу над збільшенням представництва жінок в органах місцевого самоврядування, особливо на керівних посадах.
Між тим, жінки складають 54 відсотки населення нашої держави. Тож гендерні квоти працюватимуть тільки тоді, коли партії не вважатимуть норму закону простою формальністю, а дійсно сприятимуть, щоб роль жінок у місцевому самоврядуванні була значно вагомішою.
Матеріал створено в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині та за підтримки Української медійної програми, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується Міжнародною організацією Internews
