Липова Долина.NEWS Липова Долина 
Реформа децентралізації триває шостий рік. Як показала практика, громади, що утворилися в числі перших, значно «просунулися» вперед, багато в чому за рахунок потужної державної й міжнародної підтримки. ОТГ, які «застрибували в останній вагон», у своїй більшості втратили надані реформою можливості. Але не всі. Сьогоднішня розповідь – про Новоселівську громаду сусідньої Полтавщини. Утворившись у червні 2019 року шляхом об’єднання 5 сільських рад, на сьогодні вона вже реалізувала понад 50 проєктів і входить до числа громад із економічним та інвестиційним потенціалом. Як їй це вдалося?
КОЖЕН ГОЛОВА ПОВИНЕН УВІЙТИ В ІСТОРІЮ
Саме так вважає амбітний очільник Новоселівської громади Євген Бова (не родич, просто однофамілець Тростянецького мера). Його вибрали головою в жовтні 2020-го, та всього лише за 7 місяців він встиг у громаді все «перевернути з ніг на голову».
– Наша громада – це 34 малі населені пункти, п’ять із половиною тисяч сільського населення, – розповідає Євген Бова. – Проблеми у нас, як і скрізь – дороги, медицина, освіта. Виходячи з досвіду інших громад, де долаються ці проблеми дуже важко, вирішили шукати власні шляхи подолання. Сам я науковець, досліджую питання децентралізації. Та моя громада – це не експеримент, це перш за все бажання піти проти системи.
Навколо себе Євген Бова згуртував молодий колектив. Йому довелося робити непопулярні кроки, зокрема оновити на 70% апарат сільської ради.
– При всій повазі до людей, але просто «допрацювати» до пенсії в нас не виходить, – говорить він. – Або вчися робити по-новому, або звільняйся. Якщо раніше сільська рада була «велосипедом», то територіальна громада – це «літак». До речі, ми скоротили апарат громади на 20% (до 80 чоловік), вважаючи його занадто роздутим. Рівень зарплат – 16-18 тисяч у спеціалістів.
На сьогодні це, напевно, єдина на Полтавщині громада, в якій немає старост. Голова вважає їх недосконалим інститутом, а витрати на їх утримання – неефективним використанням бюджетних коштів.
– За перший рік існування утримання в.о. старост обійшлося громаді в 2,5 млн грн. Детально все проаналізувавши, вирішили, що дієвий кол-центр здатен замінити цих управлінців. Людина звертається по телефону чи через телеграм-канал у сільську раду, розповідає про проблему, а спеціалісти, які відповідають за конкретний напрямок роботи, вирішують питання і звітують голові. Така комунікація здійснюється без вихідних. Як розповідає голова, зекономлені 2,5 млн гривень «влили» в розвиток комунального підприємства «Турбота». Закупили техніку, взяли в штат людей, які займаються благоустроєм, здійснюють ремонт об’єктів інфраструктури в усіх населених пунктах.
Наводить голова громади ще один приклад ефективного витрачання коштів.
– Поставили перед нами завдання «зверху»: створити відділ соцзахисту. А я кажу: чому нам не покласти ці функції на адміністраторів ЦНАП і зробити ЦНАСП (до адміністративних додати і соціальні послуги)? Відповідають – так не може бути. Я довів, що може. В мене всі адміністратори ЦНАСП є одночасно надавачами абсолютно всіх соціальних послуг. І апарат не довелося збільшувати. Можливо, у нас ця установа не така красива і велика, як у інших громадах, зате рентабельна.
ЯК РОЗПОДІЛИТИ КОШТИ, ЩОБ ВИСТАЧИЛО НА ВСЕ?
Бюджет громади на 2021 рік – 59 млн грн, з них 6 млн – це бюджет розвитку. Найбільші платники податків – 3 колонії, великі аграрні підприємства, дрібні фермерські господарства, ФОПи. Третину бюджету «з’їдає» освіта. Це 4 школи – одна опорна і три філії, 2 дитячі садочки. У громаді поки що зберегли всі заклади, оскільки з наповнюваністю проблем немає. Зараз повністю оновлюється матеріально-технічна база шкіл. З початку року за рахунок залишків освітньої субвенції (близько 5 млн грн) в усі школи придбано нові парти, інтерактивні дошки, моноблоки, класи хімії, фізики, математики. Планують відновити садок в одному з сіл за рахунок програми «Велике будівництво». Зараз він у непристосованому приміщенні в школі, місць не вистачає. Утримують 3 амбулаторії загальної практики – сімейної медицини і 8 ФАПів, 12 закладів культури.
Вивіз сміття у громаді для жителів безкоштовний (з бюджету на це витрачають 800 тисяч гривень). Закупили за кошти одного з грантів сміттєвоз і більше 200 баків для сортування сміття. Подали заявку на отримання ще одного сміттєвоза.
Левову частину грошей тягнуть за собою неефективні методи обігріву установ. Тому громада бере участь у всіх програмах по утепленню. Планують перевести бюджетні установи на альтернативні джерела енергії.
1 млн на рік витрачають з бюджету громади на компенсацію приватним перевізникам за перевезення пільговиків. Окремі категорії їздять безкоштовно, пенсіонери – по талонах безоплатно 4 рази на місяць.
«ДЕ ДАЮТЬ ГРОШІ – ТАМ МИ ПЕРШІ»
Велику частину коштів у громаду залучає «Агенція місцевого розвитку». Це комунальне підприємство громади, в якому працює всього дві людини. Його рентабельність підтверджується регулярними звітами.
– Ми беремо участь у абсолютно у всіх проектах, де дають кошти, – зазначає директорка агенції Юлія Попова. – Наше головне завдання – залучення інвестицій з різних джерел – обласного, державного бюджету, грантів міжнародних донорів. Дивимося стратегічно наперед. Наприклад, вкладаємо кошти в проектно-кошторисну документацію, розуміючи, що по проекту нам зайде набагато більше.
Які проекти вже реалізовані громадою? В 2019 році їх було лише три: придбання контейнерів для сміття, дитячих майданчиків, обладнання й обмундирування для місцевої пожежної команди (всього залучено 400 тисяч гривень).
За 2020 рік виграно 11 проектів, а в громаду «чистими» надійшло близько 1,4 млн гривень. Створено мережу БібліоХабів, зокрема, три сільські бібліотеки перетворено в сучасні громадські простори з новими меблями, книгами, ноутбуками, зонами для лекцій, дитячими куточками. Запроваджено систему роздільного сортування відходів на території с. Божкове, встановлено туристичну смугу перешкод в Рунівщині, облаштовано зону відпочинку в Терентіївці, придбано сучасне обладнання для шкіл і амбулаторій.
На реалізацію різних проектів активно залучаються й кошти спонсорів. До прикладу, за їх фінансової підтримки за 3 місяці «з нуля» зроблено освітлення в усіх 34 населених пунктах громади. На 1,3 млн грн капітально відремонтовано харчоблок в Новоселівській школі, на 1,25 млн грн виконано поточний ремонт доріг.
ГОТОВІ ВТІЛЮВАТИ В ЖИТТЯ НАВІТЬ «БОЖЕВІЛЬНІ» ПРОЕКТИ
Наразі на розгляді в різних інстанціях – кілька проектів Новоселівської громади. Це облаштування молодіжного табору національно-патріотичного спрямування на 500 тис грн, ініціатива «Робимо привітною нашу громаду», в рамках якої буде створено три сучасні парки в селах на 100 тис. грн кожен, організація всеукраїнського фестивалю «Вергун-фест», кілька екологічних ініціатив, серед яких – порятунок річки Свинківки. Вона, як і наш Хорол, в останнє десятиліття замулилася і зміліла. Насипний багато років тому острів перетворився на непролазні хащі.
– Для нас дуже важливо відновити річку, – говорить Євген Бова. – Для цієї мети по обласному бюджету участі завели в громаду 250 тис грн і таку ж суму додали «своїх». На острові бульдозери працювали місяць, щоб розчистити територію. Далі поставили грибки, альтанки зі світлом і розетками, вбиральні. Завезли пісок. Екологи розробили рекомендації, як почистити саме цю річку. Проблема в тому, що проект із розчистки річки коштує 5,5 млн грн. Ми пішли іншим шляхом: ініціювали придбання власного земснаряда, і наше комунальне підприємство буде все робити самостійно. Роботи розпочинаємо найближчим часом. В цьому році вже можна буде відпочивати, купатися. Всі послуги для жителів громади на острові – безкоштовні.
В Новоселівській громаді готові втілювати в життя навіть, як говорить голова, «божевільні» проекти. Зокрема, біля с. Терентіївка знаходиться зруйнована будівля збанкрутілого санаторію одного із заводів. Наразі керівництво громади шукає інвесторів для його перебудови під санаторій для дітей з проблемами опорно-рухового апарату чи геріатричний заклад європейського зразка.
– Тут унікальна природа, хвойні ліси, – говорить Євген Бова. – Ми вже розробили ескізний проект території, виготовляємо інвестиційний паспорт. Також на вільних комунальних землях хочемо зробити локацію з розвитку іпотерапії. Є люди, готові розвивати цей напрям і займатися з хворими дітками безкоштовно. Є спонсори, готові подарувати коней. Громада ж візьме на себе витрати по утриманню коней і інструкторів, щоб іпотерапія для дітей була повністю безкоштовною.
За словами голови, ТГ також запропонувала обласній владі на своїй території ділянку для розміщення й будівництва сучасного сміттєпереробного заводу. А це, крім додаткових робочих місць, принесе великий економічний ефект: альтернативні джерела теплопостачання, інвестиції, податки.
– Перед виборами я сказав: буде по-іншому, – усміхається Євген Бова. – Люди повірили, віддавши за мене 52% голосів. Тепер ми не маємо права їх підвести, збавляти набраний темп, бо 5 років – занадто малий строк. Розбийся об асфальт, але зроби – такий девіз нашої команди. Звичайно, серед мешканців є й певний супротив, адже ми виводимо людей із зони комфорту. До прикладу, за порушення правил благоустрою у нас після попередження – штраф 1360 грн. Та психологія людей поступово змінюється. Спрацьовує так званий стадний ефект: один прибрав – прибере й інший. Люди об’єднуються, починають відчувати себе єдиним цілим.
Матеріал підготовлено в рамках престуру «Місцеві громади: досвід реформування на Полтавщині», організованого Харківським пресклубом
