Російсько-українська війна проти України призвела до появи в інтернеті чисельних фейкових новин, які активно розповсюджують користувачі соціальних мереж. Інколи відрізнити їх від справжніх доволі важко, але є ряд ознак, на які варто звернути увагу, перш ніж вестися на те чи інше фото й відео. Протягом січня журналісти «Нашого краю» відвідали цикл вебінарів, організованих Українською Асоціацією Медіа Бізнесу, на яких вчилися вирізняти інформаційні вкиди, дезінформацію, фейкові новини. Сьогодні даємо кілька порад, як відрізнити справжню новину та захистити себе від фейків та ІПСО (інформаційно-психологічних операцій).
- Ретельно перевірте, коли було зняте фото чи відео
Автори багатьох фейкових роликів намагаються видати за нові відеоролики, зроблені під час інших збройних конфліктів. Часом подібні відео “шерять” прості користувачі соцмереж, які вірять тому, що бачать, і хочуть, щоб це почалили інші. Перевіряйте, чи є ознаки того, що фото чи відео давнє. Наприклад, яка на ньому пора року, якою мовою вивіски на картинці, які знаки дорожнього руху тощо. За допомогою зворотного пошуку зображень, які є на низці вебсайтів, можна з`ясувати, чи публікували це відео/фото раніше в інтернеті.
2. Думайте перед тим, як натиснути на “поширити“
Дезінформація розповсюджується дуже швидко саме тому, що її автори намагаються скористатися нашими емоціями та упередженнями. І йдеться не лише про негативні емоції — інколи маніпулюють людьми за допомогою тем про поранених захисників та захисниць.
Наприклад, нещодавно країнці масово репостили й розсилали месенджерами повідомлення про те, що у госпіталі Бурденка, де жінка доглядає за сином, є три хлопці. Мовляв, треба допомогти знайти рідних. У месенджерах ця історія обросла новими деталями, що госпіталь і реанімація №56, де перебувають хлопці, розташована у Києві. Все б нічого, та ні у Києві, ба більше – навіть у всій Україні немає госпіталю Бурденка. Він є лише у москві – це головний військовий госпіталь московитів.
Фейк отримав 43 тисячі поширень лише за один день тільки з одного облікового запису, ще по кілька тисяч репостів мають інші сторінки. Поширення в месенджерах навіть підрахувати складно.
3. Хто публікує контент і чому
Завжди звертайте увагу на те, хто публікує ту чи іншу новину – і чи можна вважати це джерело таким, якому можна довіряти. У багатьох з них мало або зовсім немає підписників, на сторінці стоїть не особисте фото, а взяте з інтернету, а ім’я – надто загальне, щоб точно встановити особу. Автори таких акаунтів почали викладати дописи лише після початку вторгнення. Важко сказати, хто взагалі веде ці облікові записи.
Автори таких проросійських акантів ведуть постійні суперечки з українцями, бездоказово стверджуючи, що війна – “постановна”, або що Україна бомбить свою територію. Постійно спливають фейки про те, що постраждалі від бомбардувань – це “актори”.
- Придивіться до адреси URL.
Обов’язково перевірте назву ЗМІ: для розкрутки чуток часто створюють копії відомих сторінок або сайтів. Від оригіналів вони можуть відрізнятися парою літер у веб-адресі або доменом – такі деталі легко не помітити.
Наприклад, один з найвідоміших фейків британського видання The Guardian відрізнявся одним-єдиним символом в URL: латинську «i» просто замінили на схожу букву «ı» з турецького алфавіту. За повідомленням BBC, саме цей фальшивий сайт опублікував неіснуюче інтерв’ю з колишнім главою британської розвідслужби Джоном Скарлеттом, яке потім процитували ще кілька видань. Сайт був стилізований під оригінал, а під статтею стояло ім’я справжнього журналіста The Guardian.
5. Слідкуйте за помилками.
Багато фейкових сайтів допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.
Цей матеріал створено в рамках проєкту «Сила місцевих медіа – для посилення згуртованості українців», що реалізується Громадською спілкою «Українська Асоціація Медіа Бізнесу» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу».