На Сумщині планують створювати медичні центри громад. Як це торкнеться Липоводолинщини?

Нещодавно  в Липоводолинській громаді побував міністр охорони здоров`я Віктор Ляшко. Під час робочої поїздки на Сумщину посадовець обговорив із начальником  Сумської ОВА Володимиром Артюхом нову ініціативу – створення медичних центрів громад. У Липовій Долині міністр ознайомився з роботою КНП «Липоводолинський центр первинної медико-санітарної допомоги» і КНП «Липоводолинська лікарня» та разом із керівниками району, громади і медзакладів обговорив плани щодо їх подальшого розвитку.

 «Медицину слід реформувати, виходячи з реалій»

Нагадаємо, що в квітні 2023 року за ініціативи народного депутата України Максима Гузенка відбулась онлайн-зустріч із очільником МОЗ, на якій він пропонував як варіант розглянути для Липоводолинської громади формат «клініки». Пройшов рік, і Віктор Ляшко особисто завітав у Липову Долину, тож можемо припустити, що наша громада розглядається в числі тих, де впроваджуватиметься пілотний проект щодо переформатування закладів, що залишаються поза спроможною мережею.

Під час зустрічі з Віктором Ляшком голова громади Володимир Штанько розповів про зроблене, зокрема про проведені ремонти приміщень медзакладів, встановлені пандуси, оновлену коштом громади і міжнародних донорів матеріальну базу тощо.  

Віктор Ляшко головний акцент робив на доступності медичних послуг та реформуванні галузі, виходячи з реалій.

– Ми маємо наблизити «первинку» до людей, які проживають у населених пунктах вашої громади, особливо віддалених, – наголошував міністр. – Розвивати лікарню вторинного рівня за кошти НСЗУ, зважаючи на кількість жителів, яких обслуговуєте, ви не зможете, і в цьому проблема. Треба шукати оптимальні рішення. Рік тому ми пропонували вам посилену «первинку» плюс нову лікарню – «клініку», що передбачає кабінети лікарів, рентген, УЗД, лабораторію, одну оснащену операційну і денний стаціонар. Маємо проговорити, що у вас є зараз, і зупинитися на оптимальному варіанті.

На думку Віктора Ляшка, не потрібно «воювати» за збереження статусу лікарень, головне – зберегти медичну допомогу в регіоні. Коли людина звертається за допомогою в «первинку» – надати її і за потреби забезпечити госпітальне перевезення до закладу вищого рівня.

– Проблема в цілому по Україні в тому, що «первинка» в основному базується в центрі громади. Чи приїде пацієнт із віддаленого села? Навряд чи. Декларація є – допомоги немає. Рецепт на «доступні ліки» ніхто не випише. Те, що ми транслюємо по телевізору – не зовсім правда. В середньому «по палаті» ми забезпечили доступ, але є багато випадків, коли в конкретному населеному пункті кажуть, що ФАП давно закрито і лікаря в селі люди не бачили. А треба, щоб хоч раз на місяць приїжджали лікарі, виписували рецепти, оце була б допомога, – наголошував міністр.

Керівники Липоводолинської громади говорили, що сімейні лікарі відвідують старостинські округи згідно графіка й надають медичні послуги сільському населенню. Деклараціями охоплено 83 відсотки місцевих жителів. Головне для громади – залишити вузькокваліфікованих спеціалістів, оскільки сільське населення неохоче їде на прийом у медзаклади Ромнів чи Сум, а також забезпечити плавний процес трансформації медичної галузі.

– Реформа децентралізації саме для цього дала повноваження громадам, щоб вони робили пропозиції на місцях, – відзначав Віктор Ляшко. – У держави не вистачає ресурсів для таких лікарень, як у вас. Питання не в тому, щоб відремонтувати, а які пакети запустити, щоб заклад жив. До прикладу, хірургічне відділення ви не можете «потягнути». Робіть хірургію «одного дня»: щоб була операційна, куди бригада приїде, прооперує, а далі ви забезпечите хворому сестринський догляд.  Оце позиція. Чи готові ми це підтримати? Так, бо це рух вперед.

В якості позитивного досвіду Віктор Ляшко порівняв лікування інсультів та інфарктів до і після реформи. Раніше лише в 15%  інсультних центрів були комп’ютерні томографи – головна діагностика для правильного лікування. Сьогодні в Україні не залишилось   інсультних центрів без КТ. Так і з інфарктами: екстрена допомога везе хворих туди, де є ангіограф і спеціаліст, який поставить безкоштовний стент. Раніше такі пацієнти в більшості випадків помирали в лікарнях нижчого рівня або залишалися інвалідами.

 МОЗ вибудовує алгоритм створення медичних центрів громад

Якими будуть медичні центри громад і яке місце вони займуть у спроможній мережі? На офіційному сайті Сумської ОВА йдеться про таке: «У медичному центрі громади буде поєднано надання первинної медичної допомоги з найбільш поширеними послугами амбулаторного пакету програми медичних гарантій, що надзвичайно важливо для прикордоння. Подібні ініціативи Міністерства мають бути впроваджені якомога оперативніше, щоб ці медичні центри мали державну підтримку і могли надавати якісні послуги жителям громад».

Народний депутат Максим Гузенко на своїй сторінці в соцмережі зазначає: «Пропозиція Міністра, над якою будуть в подальшому працювати в Липоводолинській громаді – створення медичного центру громади, абсолютно нового виду медзакладів у спроможній мережі».

Радник Голови Національної служби здоров’я України  Євгеній Черенок, який займається питанням створення нового виду медзакладів в спроможній мережі, на прохання «Нашого краю» прокоментувати можливі зміни відповів: «Міністерство охорони здоров`я  наразі має вибудувати політику з приводу створення медичних центрів громад, і тільки після цього розпочати кампанію з реорганізації існуючих лікарень». На думку експерта, це має відбутися протягом найближчих тижнів.

В одній із своїх недавніх статей Євгеній Черенок зазначає: «Враховуючи поточний стан формування спроможних мереж госпітальних округів, відсутність розуміння реальної доступності до первинної медичної допомоги та обмежену доступність до діагностичних та амбулаторних медичних послуг – можна визначити два варіанти майбутньої трансформації:

1. Клініка громад – інтегрована первинна медична допомога, яка об’єднує під своїм дахом заклади охорони здоров’я (лікарні), які не увійшли в спроможну мережу госпітального округу.
2. Центр первинної медико-санітарної допомоги з розширеним функціоналом діагностичних та спеціалізованих амбулаторних послуг (так званий ПМСД плюс).

Імплементація одного чи іншого формату буде залежати від особливостей громади та потреб мешканців. Впровадження, скоріш за все, має бути поетапним, з пілотуванням на визначених громадах, хоча і не виключено застосування обох форматів одночасно».

 Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші “Німецького Фонду Маршалла з США” та “Українського Медіа Фонду”