Як повідомляв “Наш край” раніше, у №42 від 18 жовтня 2024 року, на сесії Липоводолинської селищної ради прийняли рішення про «Про заборону онлайн-трансляції та відеофіксації пленарних засідань сесій та засідань постійних комісій Липоводолинської селищної ради». Заборонили СТОРОННІМ ОСОБАМ проводити не тільки онлайн-трансляції, а й відеозйомку на сесіях.
Чи мають право депутати селищної ради приймати такі рішення? Ми розуміємо, що це рішення неправильне, та все ж вирішили дізнатися думку юриста з цього приводу.
Як пояснює медіаюрист Ігор ФЕДОРЕНКО, було внесено зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Зміни стосувалися й забезпечення прозорості місцевого самоврядування.
Так, стаття 46 була доповнена частиною 18 наступного змісту: «18. Пленарне засідання ради транслюється в мережі Інтернет у режимі реального часу, крім випадків розгляду питань, що містять інформацію з обмеженим доступом відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Пленарне засідання ради підлягає відеофіксації з подальшим зберіганням відеозапису засідання не менше п’яти років. Відеозапис пленарного засідання ради оприлюднюється в частині, що транслюється відповідно до цього Закону, невідкладно після закінчення засідання, але не пізніше наступного дня після проведення засідання, на офіційному веб-сайті ради чи в інший спосіб із забезпеченням відкритого доступу до відеозапису».
Також частина 9-а статті 47 була викладена в наступній редакції: «9. Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є повноважним, якщо в ньому бере участь більше половини депутатів від загального складу комісії. Засідання постійної комісії транслюється в мережі Інтернет у режимі реального часу та підлягає відеофіксації з подальшим зберіганням та оприлюдненням відеозапису засідання на умовах і в порядку, визначених частиною вісімнадцятою статті 46 цього Закону».
На момент підготовки цього матеріалу до друку, журналістки “Нашого краю” не виявили на сайті селищної ради та сторінці у фейсбуці цього органу місцевого самоврядування посилань на оприлюднені відеофіксації пленарних засідань сесії чи відео.
Натомість знайшли на YouTube канал із цікавою назвою – “Ld OTG”, який створено 10 бер. 2023 року.
Там було розміщено відеозаписи трьох сесій Липоводолинської селищної ради. (Нині на каналі 4 відеозаписи й підписалося аж 3 користувачі).
Записи засідань постійних комісій, напевно, взагалі не оприлюднюються, хоча це й передбачено законом.
Зміни до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” зобов’язують місцеві ради здійснювати відеофіксацію та трансляції в мережі Інтернет у режимі реального часу пленарних засідань ради та засідань постійних комісій.
Водночас у прикінцевих положеннях йде мова про те, що на час воєнного стану закон відклав обов’язок місцевої ради здійснювати онлайн трансляцію в мережі інтернет.
Липоводолинська селищна рада чомусь вирішила, що це підстава заборонити такі дії всім іншим: «1. Заборонити для сторонніх осіб онлайн-трансляцію та відеофіксацію пленарних засідань сесій та засідань постійних комісій Липоводолинської селищної ради на час дії воєнного стану в Україні». В рішенні не вказано, кого саме депутати Липоводолинської селищної ради мають на увазі під «сторонніми особами».
Як коментує медіаюрист, ні в статтях 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні в Законі України «Про правовий режим воєнного стану» (вони згадуються в рішенні) не йдеться про право місцевої ради забороняти онлайн-трансляцію та відеофіксацію пленарних засідань сесій та засідань постійних комісій.
Ради зобов’язані здійснювати відеофіксацію – відеозапис пленарного засідання ради оприлюднюється невідкладно після закінчення засідання, але не пізніше наступного дня після проведення засідання.
Для заборони рішенням ради відеофіксації і трансляції в мережі інтернет сесії місцевої ради, яка проводиться відкрито і гласно із забезпеченням права громадян спостерігати за роботою ради, її постійних комісій, виконавчих органів, необхідна відповідна норма закону. На сьогоднішній день діючими нормами є:
– стаття 34 Конституції України – Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати, поширювати інформацію усно, у письмовий або в інший спосіб – на свій вибір.;
– стаття 302 Цивільного кодексу України, згідно з якою фізична особа має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію.
– стаття 25 Закону України «Про інформацію» щодо гарантій діяльності медіа та журналістів, пункти перший та другий якої зазначають:
Отже, до відома Липоводолинського селищного голови та депутатів, які проголосували за рішення:
1. Під час виконання професійних обов’язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.
2. Журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством.
Заборона здійснювати відеофіксацію засідань є протиправною, а також є перешкоджанням професійній діяльності журналістів.
Мимохіть спадає на думку питання: “До чого така закритість влади?”. Щонайперше завдяки газеті, дописам про чесність і справедливість, заявам про відкритість у прийнятті рішень зайнята відповідальна посада. Тепер все забулося. І свобода слова теж.
Редакція може оскаржити рішення селищної ради в суді. Кілька юристів пропонують нам свою допомогу в цьому питанні. Можливо, ми так і зробимо, оскільки по-іншому не виходить.