Липова Долина.NEWS Липова Долина 
В результаті найбільше отримали медицина (майже 4 мільйони гривень) і освіта(близько 2-х мільйонів). На розвиток спорту дісталося 800 тисяч, на благоустрій Соборної площі райцентру – 750 тисяч, на зарплату райдержадміністрації – 500 тисяч гривень.
Коли йдеться про розподіл бюджетних коштів, то так і знай – клопоту не обберешся. Так було й цього разу на сесії районної ради 12 лютого. На ній приймали рішення «Про внесення змін до рішення Липоводолинської районної ради від 24.12.2019 року «Про районний бюджет Липоводолинського району на 2020 рік». Депутатам треба було розподілити вільний залишок, що склався станом на 1 січня 2020 року по загальному фонду районного бюджету в сумі 9187000 гривень.
Як і завжди, розгляду питання на сесії передувало обговорення на засіданні постійної бюджетної комісії, яку очолює Олена Приходько. Комісії передаються всі пропозиції і прохання про виділення коштів, з якими звертаються бюджетні організації. На цей вільний залишок було багато претендентів, бо фінансування в усіх галузях бюджетної сфери зараз обмежене. Районна державна адміністрація запропонувала свій варіант розподілу коштів. Комісія дуже детально в ньому розбиралася. Спочатку провела одне засідання і, не дійшовши згоди, запланувала друге. Дві години перед початком сесії йшли бурхливі дебати. Врешті, хоч і знову з клопотом, питання узгодили і винесли на розгляд усіх депутатів.
Як і засідання комісії, так і сесія відбувалися в присутності окремих представників бюджетних організацій та громадськості. Прийшли відстоювати своє прохання про виділення коштів 10 працівників територіального центру соціального обслуговування на чолі зі своєю керівницею Валентиною Хекало. Було декілька інших людей, які не заявляли про мету своєї присутності, а тихо спостерігали за ходом засідань. Вголос висловила своє обурення лише жінка, яка представилася головою батьківського комітету Саївського навчально-виховного комплексу. На її думку, цьому НВК депутати не приділяють уваги.
Щоб не переповідати словесних баталій, що точилися навколо кожної цифри, зосереджу увагу на головних фінансових проблемах, які намагалися вирішити районні обранці.
Медицина
Про реформу в цій галузі, побоювання, що з її впровадженням закриється центральна районна лікарня, останнім часом у районі говориться дуже багато. Люди стурбовані закриттям окремих відділень у ЦРЛ, загрозою закриття хірургічного, значним скороченням кадрів. Не вистачає державного фінансування і в Центрі первинної медико-санітарної допомоги. Хочете утримувати лікувальні заклади – допомагайте з місцевих бюджетів. Така зараз державна стратегія.
В одному з попередніх випусків «Нашого краю» ми повідомляли, що Липоводолинська селищна рада затвердила програми підтримки обох районних медичних закладів. Але якщо в Центрі ПМСД дефіцит бюджету складає 2,3 млн. грн, то в ЦРЛ – близько 8 млн грн. Для Центру в селищному бюджеті передбачено 1,3 млн грн, на сесії районної ради 12 лютого при розподілі вільного залишку йому на поточні видатки виділено 0,5 млн грн і ще 400 тис. грн на дофінансування потреби в інсулінах (хоч це також справа держави, та коштів у повній мірі вона не виділяє).
У пропозиціях райдержадміністрації по розподілу вільного залишку ЦРЛ була в пріоритеті. Їй заплановано майже третину всієї суми залишку – 2996840 гривень. Така цифра залишилася і в затвердженому сесією рішенні, хоч було намагання окремих депутатів збільшити її за рахунок інших організацій, яким також передбачалося фінансування. Про це найбільше говорив депутат Сергій Гресь, який декілька разів брав слово і на засіданні бюджетної комісії, членом якої він є, і на сесії. Сергій Гресь наголосив на критичності ситуації в ЦРЛ і нелогічності пропозицій РДА щодо виділення коштів медичному закладу. «Лікарі залишаються на «голих» ставках, є загроза закриття хірургічного відділення, лише до кінця березня працює стоматологія, – говорив Сергій Гресь. – Ніхто не хоче розібратися з енергоносіями. Чому в теплішому, ніж листопад грудні ЦРЛ заплатила за опалення КП «Теплокомуненерго» вдвічі більше? Не потрібна лікарня й селищній раді. Якби думали про людей, то не голосували б за 50-відсоткову надбавку до зарплат чиновникам, а віддали б гроші на медицину». Депутат наполягав, щоб усі кошти, які адміністрація пропонувала на свої видатки в сумі 1,02 млн гривень, а також 0,8 млн грн, передбачені на утримання територіального центру соціального обслуговування, направити на ЦРЛ. Але ця пропозиція в повній мірі не була підтримана більшістю депутатського корпусу. Як відреагували обранці на думку щодо фінансування РДА і терцентру? Про це нижче, а для ЦРЛ рішенням сесії затверджено кошти в сумі 2,997 млн грн.
Територіальний центр
Сьогоднішня історія цієї бюджетної організації така. Коли були створені об’єднані територіальні громади на Липоводолинщині, більшість установ і організацій змінили свій статус районних і перейшли в підпорядкування ОТГ. Територіальний центр соціального обслуговування, який очолює Валентина Хекало, цього не зробив. Він залишився працювати, як і раніше, під егідою райдержадміністрації. Синівська ОТГ тим часом від його послуг відмовилася і створила свій структурний підрозділ з обслуговування одиноких немічних громадян. Селищна рада погодилася фінансувати територіальний центр, аби він обслуговував і далі людей на території Липоводолинської ОТГ. Залишилися на його обслуговуванні також одинокі люди похилого віку з Колядинця й Саїв – сіл, що не приєдналися до жодної ОТГ. Всі місцеві ради, окрім Синівки, виділили кошти на утримання терцентру. Однак селищна рада повністю не задовольнила заявку на фінансування, виділивши на один мільйон гривень менше. 500 тис. грн дав районний бюджет. Вважаючи, що коштів не вистачить, Валентина Хекало звернулася до районної ради з проханням виділити ще 800 тисяч гривень. Очевидно для більшої переконливості на засідання бюджетної комісії і сесії районної ради привела із собою окремих своїх працівників. Ще на початку засідання бюджетної комісії депутат Анатолій Кобзаренко зауважив, що методами тиску «вибивати» гроші не годиться. Потрібно враховувати ситуацію і шукати шляхи виходу. «В керівників районної ради теж були великі «апетити» на зарплату собі та апарату. Хотіли отримати 2,7 мільйона фінансування на 12 працівників. Та депутати «підкоригували» цю суму, виділили лише один мільйон. І нічого, працюють…», – говорив Анатолій Кобзаренко. Таку думку підтримали депутати Іван Демченко, Іван Сало, Іван Чайка, Сергій Гресь, Дмитро Голодний. Останній, зокрема, сказав: «Треба детально розібратися у фінансуванні територіального центру. Подивитися, які виплачуються заробітні плати, які премії, яка структура організації».
І Валентина Хекало, і окремі присутні працівники територіального центру доводили депутатам, що виконують важливу соціальну місію, обслуговуючи немічних людей, надають додаткові послуги: перукаря, майстра з ремонту взуття, шиття одягу, прання білизни, медичні послуги. Депутати не заперечували важливості цієї служби, однак пропонували ефективніше використовувати бюджет. Тому проголосували за виділення територіальному центру коштів у сумі лише 250 тисяч гривень. Крім того, Іван Чайка переконував, що вільний залишок, який у той день ділили, – це зароблені й не витрачені в минулому році кошти. В районі залишилися недофінансованими заплановані на 2019 рік роботи, зокрема, з благоустрою. Тому треба використати гроші та доробити хоча б найважливіші справи. Депутат мав на увазі благоустрій площі Соборної в Липовій Долині, який торік тільки почали.
Райдержадміністрація
Голові райдержадміністрації Івану Яременку на цій сесії випала нелегка місія – він відстоював майже кожну цифру в переліку організацій, яким виділяли кошти вільного залишку. Саме РДА готувала пропозиції, тож від її керівника й чекали пояснень. Але найбільше запитань було щодо коштів у сумі 1,02 млн грн на фінансове забезпечення видатків апарату та структурних підрозділів райдержадміністрації. Першим питанням депутатів було: чому місцевий бюджет повинен забезпечувати установу, яка фінансується з державного? Мовляв, скільки держава дає, в таку суму і вкладайтеся. Іван Яременко пояснював, що реформа місцевого самоврядування наклала свій відбиток на діяльність усіх органів влади. Вийшло так, що на сьогодні райдержадміністрація взяла на себе стабілізуючу функцію в районі у період становлення об’єднаних територіальних громад. Ще не всі служби створені в ОТГ, зокрема, в них немає управлінь соціального захисту і відділів містобудування та архітектури. Вони працюють у райдержадміністрації, проте фінансування для цього виділене мізерне. Після відчутних скорочень чиновники, які залишилися, працюють із подвійним навантаженням, а зарплати для них передбачені мінімальні. Та й таких не вистачає. Ось тому РДА просить районну раду виділити кошти на фінансування.
Депутати бурхливо обговорювали це питання. В результаті надійшло дві пропозиції. Перша, від Сергія Греся – не виділяти кошти зовсім, і друга – від Анатолія Кобзаренка – профінансувати лише половину. Голосування показало, що перемогла друга пропозиція. Таким чином для райдержадміністрації виділили 520 тис. грн.
Кому ще дали
Із вільного залишку трохи більше двох мільйонів гривень депутати затвердили для освіти. Головним розпорядником цих коштів став відділ освіти, молоді та спорту РДА, який очолює Любов Дмитрушко. Фінансування піде на Колядинецьку і Саївську школи і передбачається на зарплату технічних працівників, енергоносії, продукти харчування, проведення літньої відпочинкової кампанії. Саме такі статті витрат беруть на себе місцеві бюджети, оскільки держава фінансує виключно заробітну плату педагогів.
Чому довелося добавляти цим закладам кошти з вільного залишку і чому не передбачили їх у районному бюджеті на 2020 рік, який затвердили в кінці грудня? Причина в тому, що бюджетних надходжень від двох згаданих сіл – як кіт наплакав. Ними не можна забезпечити всі найголовніші видатки. Тому й приїхала на сесію згадана вище голова батьківського комітету школи, щоб добиватися, аби їх навчальний заклад не залишили напризволяще. Проте фінансування і Саївської, і Колядинецької шкіл до кінця нинішнього навчального року при розподілі вільного залишку було передбачене. Що буде з цими закладами далі – про це на сесії не говорили.
Отже, освіта, медицина, терцентр і адміністрація одержали разом близько 7 млн грн. Кому дісталася решта вільного залишку? Депутати затвердили 300 тис. грн на співфінансування поточного дрібного ремонту місцевих доріг Панасівка-Московське-Синівка та Підставки-Московське-Беєве; 20 тис. грн місцевому відділу поліції (на пальне, запчастини); 40 тис. грн райвійськкомату на ремонт приміщення; 70 тис. грн на забезпечення статутної діяльності громадських організацій (ветеранів, воїнів-інтернаціоналістів, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, людей з обмеженими фізичними можливостями); 50 тис. грн на пільгове зубопротезування; 84 тис. грн на ремонт меморіалу загиблим воїнам у Липовій Долині; 60 тис. грн на ремонт покрівлі спортзалу в с. Байрак; 150 тис. грн на ремонт пологового відділення Роменської ЦРЛ; 100 тис. грн – на субвенцію Синівському бюджету для придбання шкільного автобуса; 31 тис. грн – на придбання газового котла в Подільківську школу; 12460 грн – на реалізацію заходів програми розвитку малого й середнього підприємництва.
Зі списків викреслили
Були в запропонованому райдержадміністрацією списку розподілу коштів вільного залишку й інші претенденти на фінансування, яких у ході бюджетної комісії та сесії «відсіяли». Депутати викреслили такі пункти: утримання системи централізованого оповіщення цивільного захисту в районі – 23 тис. грн; поліпшення матеріально-технічної бази управління Державного казначейства в районі – 40 тис. грн; кошти на оплату відряджень педагогів по відділу освіти РДА – 30 тис. грн. Крім того пропонувалося виділити 290 тис. грн на резервний фонд районного бюджету, але депутати залишили лише 40 тисяч, зменшивши на 250 тис. грн.
Разом із тим, були й такі прохання від бюджетників про фінансову допомогу, які у список на вільний залишок зовсім не потрапили. Селищна рада просила 3,4 млн грн для поліпшення матеріально-технічної бази закладів освіти Липоводолинської ОТГ, Синівський аграрний ліцей – 1,5 млн грн на встановлення протипожежної сигналізації; ЦРЛ – 810 тис. грн також на протипожежний захист. Чому їх обділили? Відповідь проста – коштів не вистачило.
Футбол і бруківка
А тепер про кошти, які не додали адміністрації, територіальному центру, іншим організаціям та зняли з резервного фонду. Всього їх назбиралося більш як півтора мільйона гривень. А в депутатів залишалися нерозглянутими ще два листи-прохання. Один від районної федерації футболу на суму 950 тисяч гривень для фінансування програми розвитку спорту в районі. Другий – від селищної ради на благоустрій площі Соборної в Липовій Долині на 750 тисяч гривень. Першим в ході обговорення на бюджетній комісії про підтримку обох цих листів висловився Анатолій Кобзаренко. На сесії у своєму виступі про необхідність розвитку спорту та продовження благоустрою селища сказав депутат Іван Чайка. А депутат селищної ради, ініціатор всіх робіт із благоустрою центральних вулиць райцентру Володимир Штанько спеціально прийшов на засідання, щоб переконати колег із районної ради не ставити крапку на зробленому в попередніх роках. Більшість депутатів підтримали ці пропозиції, й таким чином на розвиток спорту з вільного залишку пішло 800 тисяч гривень, а на благоустрій центральної площі селища – 750 тис. грн.
Ось так розділили вільний залишок коштів. В остаточному варіанті за рішення, як свідчать результати поіменного голосування, оприлюднені на сайті районної ради, проголосувало 18 депутатів. Двоє були проти – Олександр Кльоп і Тетяна Нищета, Наталія Шастун утрималася, а присутні на сесії Петро Бельмас і Сергій Гресь не взяли участі в голосуванні. На сесії були відсутні Надія Гелеверя, Михайло Наумко і Євгеній Рогіз. Проміжне голосування за кожну позицію рішення з розподілу вільного залишку відбувалося не поіменно, а методом підняття руки, тому для протоколу сесії не зафіксоване.
Про різне
Все, про що йшла мова вище – це лише одне питання порядку денного сесії районної ради. Всього їх розглянули аж два десятки. Серед них були рішення про зміни в декількох районних програмах, що пов’язані із розподілом коштів; про затвердження звітів виконання бюджету за 2019 рік та плану роботи районної ради; надання дозволів ЦРЛ на передачу в оренду частини приміщень; визначення категорій дітей, що забезпечуються гарячим харчуванням за рахунок коштів місцевого бюджету; про ліквідацію юридичної особи комунальних закладів: школи мистецтв, РБК і централізованої бібліотечної системи (у зв’язку з переходом у підпорядкування об’єднаних громад). Депутати взяли до уваги звіти голови районної ради Віктора Литвиненка і начальника Липоводолинського відділу поліції Олександра Греся.
А по завершенню роботи сесії окремі депутати висловили свої думки на різні теми. Так, Іван Демченко, як керівник, що зробив величезний вклад у розвиток спорту, говорив про те, що вкладати кошти у спорт – це європейська практика, яка підтверджує: один використаний долар на спорт дає економію в чотири долари на медицині. Футбольний клуб «Альянс», в якому Іван Демченко – фінансовий директор, витрачає великі суми коштів на спортивну підготовку дітей. У секціях займаються не лише діти працівників та пайовиків ТОВ «Альянс», а й жителів райцентру і навколишніх сіл. З ними працює тренер, організоване підвезення на тренування на сучасному стадіоні та в спортзалі взимку. Тому виділення коштів із районного бюджету на підтримку спорту – це правильний крок. Тим більше, що левову частку коштів у місцеві бюджети дає ТОВ «Альянс», який за минулий рік сплатив лише податку з доходу фізичних осіб 11 мільйонів гривень. «Тому, хотілося б, щоб між виробничниками і місцевою владою було взаєморозуміння», – наголосив Іван Демченко. Він підняв ще одне питання, що хвилює виборців – додаткова плата за транспортування газу, і запропонував підготувати звернення до центральних органів влади про її відміну (таке звернення вже було підготовлене заздалегідь, і депутати підписували його після сесії).
У своєму виступі Іван Сало сказав про те, що владі громад і району треба нарешті визначитися: куди йтиме і як розвиватиметься район. «Зараз бачимо великі труднощі з бюджетом, вони будуть і надалі, якщо не думатимемо про ефективне його використання, а ще правильніше сказати – розбазарювання коштів, – говорив депутат. – Коли йшли на вибори в ОТГ, обіцяли, що штати в сільських радах будуть зведені до мінімуму, а що маємо насправді? Наше сільгосптовариство доплачує медичній сестрі у Кімличці кошти до мінімальної зарплати, а тим часом у сільраді є три працівники на 300 чоловік населення. Є в нашому селі Беєве медичний автомобіль, на який за 9 місяців не виділено ні літри бензину, в той час як у сільраді працює 5 чоловік. Давайте на наступних сесіях обговорювати це важливе питання».
Депутат Олена Шталтовна запропонувала висвітлювати на сайті чи сторінках селищної ради в соцмережах роботу працівників сільрад із благоустрою, щоб слідкувати за її ефективністю.
