Липова Долина.NEWS Липова Долина 
Протягом останніх років армреслінг набирає все більшої популярності серед дівчат Липоводолинської громади. Навіть юні мешканки маленьких сіл знаходять час і можливості серйозно займатися цим видом спорту. Одна з них – Людмила Левченко з села Чирвине Сухогруньського старостатинського округу.
Люді – 17 років. Нині вона навчається в 11 класі Липоводолинського ліцею. З дитинства дівчина захоплювалась любительським футболом і волейболом. Нещодавно почала ходити в тренажерний зал спортивного клубу «Липова Долина».
– Інструктор Сергій Іванович Якименко перевірив силу моїх рук і відзначив наявний потенціал для занять армреслінгом, тож вирішила спробувати. – каже Людмила. – Я слідкувала за цим видом спорту, «фанатіла» від нього. Тренуюся вже три місяці. Після першого місяця занять у селищі проходив обласний турнір, де я дебютувала й у своїй категорії 45 кг відразу зайняла два других місця на обидві руки. Спочатку дуже хвилювалась, адже проти мене виходили набагато іменитіші спортсменки. Та зібралась, поборола хвилювання, і отримала своє місце на п’єдесталі. Це так надихнуло на подальші тренування… Через два тижні були нові змагання, «Шкільна ліга» за участю представників трьох громад, де знову ж таки я здобула два «срібла». Вдячна тренерам Євгену Вакулі й Роману Макаренку за підготовку, а також мамі, сестрам Галі й Наташі, які є моєю командою підтримки на турнірах.
Чирвине – дуже маленьке село, всього п’ять хат. Дітвори там немає. У Люди є дві сестри, дещо старші за неї, та ще одна подружка – ото і вся молодіжна компанія.
– Звичайно, виховувати дітей у маленькому селі важче, ніж у селищі чи в місті, – каже мама Світлана Володимирівна. – Поки ходили доньки в школу – підвіз, звичайно, був. Але кожного дня треба було раніше вставати і йти на автобус. У спортивний клуб на тренування Люда тричі на тиждень їздить рейсовим автобусом, додому – «своїм ходом»: підвозить тато іншої дівчинки-спортсменки або інструктори клубу допомагають.
На думку Світлани Левченко, головне, чого не вистачає у селі дітям і молоді, це розваги.
– Хоч і війна, та діти ростуть і потребують повноцінного дитинства. Добре, що з’явились сучасні спортзали в селищі, це велика можливість проводити молоді вільний час із користю, – каже вона.
Нині Людмила Левченко їздить ще й на тренування в Ромни. Транспорт, знову ж таки, організовує спортивний клуб, який зацікавлений у якісній підготовці своїх вихованців і вихованок до змагань всеукраїнського рівня.
Чи відчуває спортсменка конкуренцію? Дівчина відверто каже, що таке явище є, оскільки армспортом захопилися багато юних липоводолинок, і кожна хоче зайняти своє місце в команді та потрапити на п’єдестал.
Нещодавно Люді пощастило побувати в Києві на всеукраїнському фестивалі SPORT UNITY UKRAINE — в рамках якого паралельно проходили змагання з різних видів спорту (боксу, бодібілдингу, армреслінгу, джиу-джитсу та ін).
– Це була перша моя поїздка на подію такого рівня, – каже дівчина. – Ведучими фестивалю були зірки телебачення, участь брали спортсмени-чемпіони. Інструктори організували для нас прогулянку по Києву – я дуже задоволена.
У найближчому майбутньому Людмила Левченко планує й далі продовжувати заняття армреслінгом, бо це їй дуже подобається. Сьогодні в її житті багато часу займає підготовка до національного мультимедійного тесту та щоденні уроки, які, на жаль, відбуваються в онлайн-форматі. Є плани і щодо подальшого навчання після закінчення школи, та секретів дівчина не розкриває.
