Липова Долина.NEWS Липова Долина 
Довго збирався написати нову статтю про коронавірус, але завжди не вистачало часу. І лише коли я захворів сам, час з’явився. Як виявилося, хвороба досить цікава.
Я, як інфекціоніст, навіть цього коронавіруса «заповажав». Це ж треба, щоб вірус поставив на коліна всю планету й ніякі країни, навіть із найпередовішими економіками та охороною здоров’я, не змогли його зупинити. Хворіють президенти, міністри, депутати, бізнесмени та ніякі гроші і зв’язки не можуть допомогти.
Взагалі коронавірусна хвороба дуже складна. Ми ніколи в житті з таким не зіштовхувались.
Я коли чую, що коронавірус порівнюють із грипом, то в мене просто немає слів. Люди не розуміють проблем і говорять абсолютні нісенітниці. Адже грипом хворіють 5 днів і починається він різко, а Covid-19, можна сказати, має двофазний розвиток. Перше – це дія самого вірусу. Вже всі знають: перший тиждень захворювання буває прихованим. Це дуже небезпечно. Дійсно, переважна більшість населення, особливо молодого, переносить це захворювання легко, й усе закінчується на рівні легкого нездужання протягом одного тижня. А в інших наступає катастрофа, яка викликана реакцією імунної системи проти власного організму.
У нас є дуже мало засобів, щоб ми могли це зупинити. І що незвично, симптоми нинішнього коронавірусу в кожного різні. В одних початок гострий із високою температурою, а частіше – з субфебрильною. В одних – біль у горлі, в інших – кашель, у третіх його немає. У одних – різка слабкість, в інших – легке нездужання. А в багатьох пропадає нюх, спотворюються смакові відчуття.
За 39 років роботи інфекціоністом я ніколи в житті з таким не зустрічався. Була дифтерія, кір, каліфорнійський грип, але щоб таке! З 19 жовтня і по 13 листопада лише до мене на прийом звернулися 156 людей із яких у 73 вже була пневмонія і часто двобічна. Тобто, у кожного другого! Цих людей спокійно можна додати до загальної статистики Covid-19 в нашому районі. А що відбувалося у Липоводолинському ЦПМСД!? А ми ще тільки підходимо до піка цієї хвороби, який попередньо буде в грудні, а дотягнути потрібно до квітня!
Цей вірус – новий. Він лише адаптується до людської популяції, а ми пристосовуємося до нього. Буквально за останній місяць перебіг цього захворювання помітно змінився. Він вже зовсім не такий, як був, наприклад, у літній період. І змінився явно не в сторону покращення.
Пишучи цю статтю, я проштудіював масу інформації. І надія людства лише в тому, щоб із часом цей вірус мутував в сторону втрати вірулентності (ступінь хвороботворності вірусу). Але на це повинно піти хоча б рік-півтора.
Треба відмітити, що в природі існує дуже велика кількість коронавірусів. Люди хворіють сімома з них. Чотири з цих семи – давно відомі. Через них виникають гострі респіраторні захворювання, якими чи не кожен із нас хворіє в холодний сезон.
Особливої небезпеки вони не становлять. А ось інші три коронавіруси дуже небезпечні.
Перший із них SARS-1 з’явився у 2002 році в Китаї. Ним захворіли майже 9 тисяч людей у кількох країнах світу. Летальність (смертність) від нього склала 11%. На щастя, він досить швидко мутував і зараз загрози для життя людей не становить.
Другий дуже небезпечний коронавірус – MERS – виник у Південно-Східній Азії у 2012 році. Смертність від нього дуже висока – 34%. Але й він через короткий час практично зник.
Летальність від нинішнього коронавірусу SARS-COV-2 значно нижча – в середньому три відсотки. Правда, у Великобританії в один із періодів вона досягла 14 відсотків. Але потім різко знизилася. В Україні цей показник по SARS-COV-2 складає 2,1—2,2 відсотка і це виключно офіційна статистика. І найстрашніша особливість нинішнього коронавірусу в тому, що в нього значно вища здатність розповсюджуватися серед людей, ніж у його попередників. Річ у тому, що людина, яка заразилася ним, ще до прояву ознак хвороби починає виділяти віруси й таким чином починає інфікувати оточення. Причому максимум виділення вірусів у неї відбувається за один-два дні до появи симптомів хвороби. За цей період вона може передати коронавірус багатьом оточуючим. І найголовнішими переносниками є діти і підлітки, які хворіють легко, але заражають своїх учителів, батьків, бабусь і дідусів. У випадку з двома попередніми небезпечними коронавірусами SARS – 1 і MERS ситуація інша: люди, що заражалися, починали виділяти віруси тільки після появи симптомів захворювання. Тобто після того, як їх клали в лікарню, або вони залишалися удома – знаходилися в ізоляції, тому не могли інфікувати велику кількість людей. До речі, тяжкість будь-якого інфекційного захворювання залежить від кількості інфекційного агента, яку людина отримала. Тобто від дози.
Поясню звичною мовою. Перебіг будь-якого інфекційного захворювання залежить від трьох основних чинників.
Перше – це доза збудника: чим більша доза збудника потрапляє в організм, тим, як правило, важче протікає захворювання. Друге – це вірулентність збудника. Тобто його агресивність. Є штами менш агресивні, а є більш агресивні. Зараз коронавірусний сезон. Він себе, як риба у воді, відчуває. Особливо з настанням холодів. І тому його агресивність, зрозуміло, буде рости. І останнє – це реакція імунітету на цей конкретний збудник. При цьому захворюванні – можлива катастрофічна відповідь, спрямована проти свого організму. Тому хороший імунітет може зіграти з вами злий жарт.
І зверніть увагу, що з середніх віків нічого не змінилося в протидії інфекційним хворобам: тільки обмеження контактів, тільки засоби індивідуального захисту. І усе це – не панацея, це просто мінімізує ризики для кожної людини заразитися великою дозою і отримати важку форму захворювання. Тому що це дозозалежний процес. Чим більше вірусу потрапляє, тим агресивніше імунна система на нього реагує, й тим сильніше у тому числі вражає свої органи. Ось таке своєрідне захворювання. Тому висновок: “Мінімізуйте навколо себе кількість цього збудника, старайтеся, щоб його було менше”. Ми повністю в скафандр не одягнемося, але потрібно максимально зменшити кількість збудника.
До речі, вірус грипу є таким, що найбільше вивчається (після вірусу імунодефіциту людини) у світі збудником. Відкритий він був в 1933 році. І однаково спалахують пандемії, які з ним пов’язані. А цьому вірусу пів року. Що з ним робити, ніхто не знає. Злягли в багатьох країнах державні системи та економіка. Різні країни демонструють різні підходи до протидії. І хто був з них правий, хто не правий, ми дізнаємося, тільки ретроспективно оцінюючи ситуацію. Шведів хвалили – зрештою Швеція злягла.
А ось інформація для тих, хто вважає, що карантинні заходи не потрібні, що все одно всі перехворіємо. У Бразилії є одне місто. Там майже не боролися з поширенням коронавірусної інфекції і нею заразилися близько 60 відсотків населення. Так, це призвело до виникнення колективного імунітету. Але яку ціну за це було заплачено? У одному зі світових наукових журналів опублікували фотографію з кладовища цього міста. На ній зафіксовані сотні, якщо не тисячі, могил людей, які померли від коронавірусу. Як ви вважаєте, чому досі палають усі країни Європи, США, Індія, Росія та й Україна. І чому в півтора мільярдному Китаї, звідки коронавірус почав свій переможний хід, усього лише близько 100000 хворих?
А причина проста. Китайці, корейці, японці з усією відповідальністю підійшли до проблеми. Сказано носити маски і інші засоби індивідуального захисту, носили усі і по-справжньому. Сказано проводити дезінфекцію, проводили по всій країні. Сказано нікуди не їздити, ніхто не їздив. Зонами карантину ставали міста-мільйонники і провінції з десятками мільйонів людей.
А у нас… Я досі шокований: або люди відчувають себе безсмертними, або у них є машина часу й вони живуть не в 2020 році. Маски не носить майже ніхто й ніде. У продавців маски висять під носом, покупцям ніхто не вказує на порушення. Та ще й страйкуємо: як це, порушуються наші права, нам не дають заробляти. А потім обурюємося, чому переповнені лікарні, чому не вистачає кисню. Вже зараз лікарі-інфекціоністи говорять: «Так, у нас все погано. Вже в коридорах хворі лежать й класти немає куди». Чим нам загрожує таке ставлення до проблеми? У нас же суцільна демократія в усьому, у кожного своя думка з будь-якого приводу. Ми на межі колапсу. Це беззаперечний факт. А ми навіть не увійшли в найтяжчий сезон. У нас із грудня по січень, думаю, будуть такі піки, що всі миттєво прозріють. Повторюся: а нам треба всім до квітня дожити, лише тоді епідемія за прогнозами зменшиться. Якби не розслабилися влітку, ситуація можливо б була іншою. Я взагалі вважаю, що у протидії інфекційним захворюванням особистої думки бути не може. Ніякої демократії в подоланні інфекційної хвороби бути не може, тому що не можуть люди знати проблему. Можливо, треба було б на два тижні ввести більш жорсткі заходи, це б тимчасово знизило захворюваність, звільнило лікарні, дало можливість поповнити запаси препаратів й відпочити медикам.
Ще раз пояснюю ази. Існує три методи боротьби з інфекційним захворюванням: використання ліків, вакцини та протиепідемічні заходи, до яких входить карантин. Специфічних ліків проти COVID-19 поки що не створено, вакцин — також. Ось і маємо: єдине, що зараз можна протиставити цій хворобі, — протиепідемічні заходи. Якби карантин не запровадили, то навесні ми б мали лавину випадків захворювання й набагато більше смертей. Наша медицина виявилася б в стані колапсу, бо вона була не готова до боротьби з цим захворюванням. Не було достатньої кількості місць в інфекційних лікарнях, тестів, лікарів і медсестер, яких можна було б залучити для лікування хворих на коронавірус. Карантин дозволив відтягнути різкий стрибок кількості хворих і завдяки цьому підготуватися (хоча не так ефективно, як можна було б) до напливу пацієнтів. Зараз наші лікарі отримали необхідний досвід надання допомоги, напрацьовані протоколи лікування.
Тож, дорогі липоводолинці, робіть висновки. Хочемо поховати більше наших мешканців, особливо своїх батьків, продовжуємо жити так, ніби нічого не трапилося. Ні — треба щось змінювати у своїй голові. Коронавірус прийшов надовго.
Юрій КАМЕНЄВ, районний інфекціоніст
