Липова Долина.NEWS Липова Долина 
Вперше Альону Дудукаленко з Підставок я побачила на районних змаганнях школярів з армспорту. Впевнена, зібрана, вольова, без жодного грама хвилювань на обличчі одну за іншою вона долала всіх суперниць. Як результат – здобула два перших місця на обидві руки у своїй віковій категорії. Через деякий час Альона взяла «золото» й на обласному молодіжному чемпіонаті з армреслінгу та здобула право представляти Сумщину на Всеукраїнських змаганнях. Ну чим не героїня для чергового матеріалу?
Альоні 17 років, нині вона закінчує другий курс Синівського професійного аграрного ліцею за фахом «тракторист-машиніст». Дівчина народилася і проживає в Підставках із мамою Ларисою Анатоліївною, вчителем історії і географії місцевої школи, та 15-річною сестрою Анжелікою.
З дитинства Альона мала бійцівський характер. Розповідає, що улюбленими заняттями були футбол і теніс. Проте спорт завжди поєднувала з розумовою діяльністю. У школі найбільше приділяла увагу українській і англійській мовам. Однак всі предмети їй були під силу, вчилася дівчина добре. Та, коли закінчила 9 класів, 10-й у рідній школі, на жаль, не набирався. Вирішила здобувати середню освіту в Синівському ліцеї: й додому близько, й професію можна отримати, ще й плідно і цікаво провести три роки в колі однолітків.
Чому вибрала суто «чоловічу» професію?
– Мабуть, зіграли свою роль дитячі захоплення (з дитинства подобалося все, пов’язане з технікою), а також мій впертий характер, – відповідає співрозмовниця. – Ліцей же для мене – це як одна зі сходинок на шляху здобуття освіти, певний поштовх вперед.
У своєму навчальному закладі Альона – серед кращих учнів. Вона активістка в громадському житті, завжди у вирі подій. Практично жодне свято не обходиться без цієї талановитої юнки. Вона може придумати цікавий сценарій, виступити в ролі героя чи ведучої, намалювати реквізит та організувати ліцеїстів, згуртувати їх навколо спільної справи. А ще дівчина постійно бере участь у навчальних конкурсах та олімпіадах.
– У мене зараз великі плани щодо двох пунктів – з одного боку – навчання, з іншого – спорт, – говорить Альона. – Приділяю велику увагу вивченню мов, зокрема англійської. Вона мені потрібна для вступу до вузу (планую обрати гуманітарний напрямок), тому кожного дня штудіюю підручники. Ну а спорт – це моя любов, без нього жодного дня не проходить.
Через день у дівчини тренування з армреслінгу – готується до чемпіонату України, який, на жаль, перенісся на невизначений термін через епідемію коронавірусу. Щодня у неї також футбольні тренування – грає за підставську дитячу команду «Дружба».
– Мене ніколи не приваблювали дівчачі захоплення, – розмірковує співрозмовниця. – Не вмію ні в’язати, ні вишивати. А от читати дуже люблю, особливо російську класику – Тургенєва, Достоєвського, Чехова. Вважаю, що саме класика допомагає розвивати розумову діяльність, плюс це потрібно для мого подальшого навчання у вузі.
Про що сьогодні мріє юна підставчанка?
– Мрію в майбутньому подорожувати й спілкуватися з однолітками вільно, без мовних перепон, – розмірковує Альона. – Поки що подорожую на велосипеді рідним краєм разом із дядьком Анатолієм Стативою. Це так круто! Скільки цікавого можна дізнатися, лише від’їхавши від дому на пару кілометрів. А так за день в середньому можемо накрутити й тридцять, сорок кілометрів.
Взагалі, мені дуже подобається жити в селі. Не знаю, чи змогла б мешкати у великому мегаполісі. Звичайно, поїду в місто на навчання. Але постійно жити там, проводити вільний час – поки що не бачу переваг. Надалі планую перебратися ближче до великого міста, але жити хотіла б у передмісті. Щоб більше проводити часу на природі, насолоджуватися навколишнім світом. Так, вдома, в Підставках, немає розвинутої інфраструктури, розваг, активного життя. Але в ліцеї у нас все це є.
– Та все ж, мабуть, є такі речі, яких тобі не вистачає? – запитую.
– На цей час найдужче не вистачає спілкування з друзями й вчителями, – відповідає Альона. – Самого процесу активного навчання, отого виру подій, який у нас є в ліцеї. А як сучасній людині – не вистачає часу. Якби могла, більше проводила б його в стінах ліцею, більше уваги приділяла б навчанню, спорту. Якось завжди мало годин у добі. Хотілося б встигати робити всього більше.
* * *
З гордістю говорить про дівчину й фахівець з фізичної культури відділу освіти, культури, молоді й спорту Синівської ОТГ Юрій Шевченко:
– Таких дівчат, як Альона Дудукаленко, можна охарактеризувати цитатою з відомої комедії: «Студентка, комсомолка, спортсменка и просто красавица!» По характеру – з одного боку спокійна, з іншого – боєць. Цілеспрямована, відповідальна, ставить мету й обов’язково досягає її. Вона дуже перспективна спортсменка. І в футбол грає добре, і в армреслінгу їй немає рівних. Наша маленька легенда в селі й у Синівській громаді. Ми можемо тільки нею гордитися.
