Липова Долина.NEWS Липова Долина 
Погодьтеся, досить важко навіть уявити медицину, де немає медичних сестер. Це ж саме вони чи не найбільше спілкуються із хворими, постійно їх підтримують, іноді навіть добрим словом повертають гарний настрій і віру в швидке одужання. Так склалося, що медсестринство – здебільшого жіноча професія. Ось уже понад 30 років медичною сестрою працює й Ірина Володимирівна Шутько з Липової Долини.
Завжди усміхнена, щира, відповідальна – такою знають свою колегу в Липоводолинській ЦРЛ, куди прийшла працювати ще зовсім молодою дівчиною. Та попри всі труднощі, які інколи траплялися на трудовому шляху, завдяки своїй наполегливості та професійності залишилася вірною справі й нині працює старшою сестрою медичною терапевтичного відділення і має вищу кваліфікаційну категорію. Напередодні професійного свята поговорили з Іриною Володимирівною про її життя, роботу, захоплення.
Як розповіла співрозмовниця, в медицину вона потрапила випадково. Після восьми класів Дібровської школи, що на Роменщині, невдалою була спроба вступити до Лебединського педагогічного училища. Тому подала документи в медичне і пройшла. Та, як говорять, нічого не трапляється випадково. Значить, так було треба. Головне, що зрозуміла, – допомагати людям – це її. Так і крокувала по життю в білому халаті.
Спочатку набиралася досвіду сама. Добре пам’ятає часи, коли вперше, у 1989 році, прийшла працювати медсестрою в Синівську дільничну лікарню. Знання, отримані в училищі, неабияк допомагали, але найбільше ставали в нагоді настанови й поради старших колег.
Пригадує Ірина Володимирівна, як працювала в неврологічному відділенні, яке згодом закрили, далі було хірургічне, а ще згодом – дитяче відділення. Тривалий час, років 14, працювала масажистом. Куди б доля не закидала жінку, скрізь зарекомендувала себе як сумлінний спеціаліст, людина з добрим серцем та неабиякою витримкою.
Тепер уже й сама Ірина Володимирівна, маючи великий досвід, є наставником. Сьогодні в її підпорядкуванні середній та молодший медичний персонал терапевтичного відділення: чотири постових медичні сестри, дві – маніпуляційні, чотири молодші сестри медичні. Крім допомоги хворим, важливим є розв’язання організаційних питань, які має забезпечувати старша медсестра. Зокрема, це складання раціональних графіків роботи, своєчасного заміщення на роботі медичного персоналу, контроль виконання різних нормативних документів, організація проведення сестринської практики студентів – майбутніх медиків. У зв’язку з медичною реформою є й нововведення у роботі. Тепер доводиться працювати з комп’ютером: в електронному вигляді вести історії захворювань пацієнтів, робити відмітки про зроблені процедури тощо. І це далеко не повний перелік обов’язків старшої медсестри.
Саме на роботі ми проводимо більшу частину свого життя. І дуже добре, коли з людьми, які тебе оточують, знаходиш спільну мову, коли в колективі поважають один одного. З цим Ірині Володимирівні поталанило. З усіма вона ладить: і з молоддю, і з лікарями з досвідом. Відділення, в якому працює жінка, очолює молода лікарка, яка нещодавно закінчила медичний виш Юлія Андріївна Кулибаба, набирається досвіду лікар-інтерн невропатолог Едуард Вікторович Шматко, працюють лікар-терапевт, головний лікар Олексій Миколайович Бадіон, лікар-невропатолог Наталія Василівна Голуб. Всі вони, як єдиний організм.
Завідувачка відділення Ю.А.Кулибаба говорить про Ірину Володимирівну як про добру, чуйну, відповідальну особистість. Людину, яку завжди вислухає, підтримає в нелегку хвилину. Саме тому вона й користується повагою та авторитетом серед колег.
І хоч робота, як у більшості з нас, і займає левову частку життя, та є дуже важливою для Ірини Володимирівни, найважливіша – її сім’я, яка завжди підтримає і зрозуміє.
З чоловіком Сергієм прожили у шлюбі тридцять років. Виростили двох синів, у яких уже свої родини. Доньками стали невісточки Інна і Сніжана. Радують бабусю й дідуся онучата: семирічний Артемчик та шестирічна Ангелінка.
Ірина Володимирівна встигає, щоб і на роботі був порядок, і вдома все до ладу. А віднедавна подружжя відкрило для себе ще й світ подорожей. Разом із друзями побували в Польщі, Німеччині, Франції, Австрії, Угорщині, Хорватії, Боснії та Єгипті.
Напередодні професійного свята хочеться побажати Ірині Володимирівні, щоб її життєві дороги були рівними й довгими і вели до здійснення найзаповітніших мрій.
