Липова Долина.NEWS Липова Долина 
«Перший волонтерський» – паб із такою назвою знаходиться в центрі Луцька. Саме тут журналісти в рамках престуру від Харківського пресклубу познайомилися з Василем і Павлом Цапюками – братами-волонтерами, які до війни займалися рекламним бізнесом, та вже з перших днів повномасштабного вторгнення активно допомагають Збройним силам України. Разом із Олександром Сидоруком на місці колишнього волонтерського складу вони відкрили атмосферний заклад, що надав волонтерам, військовим і ветеранам можливість спілкування й відпочинку. Наразі хлопці працюють за кількома напрямками.
«Васильоборонпром»: розробки допомагають нищити ворога
Це «вотчина» Василя Цапюка, на честь якого стартап отримав свою назву. Пан Василь зумів згуртувати навколо себе десятки інженерів з усього світу, які займаються виготовленням різноманітних деталей та приладів для військових за допомогою 3D-принтерів.
– «Васильоборонпром» з`явився в перші місяці війни, коли всі були розгублені й не знали, як будуть розвиватися події далі, – каже співрозмовник. – Пізніше це переросло в серйозну справу.
Наразі Василь Цапюк створив «Спілку винахідників України», до якої увійшли люди, котрі шукали своє місце в цій війні, щоб бути максимально корисними. Мережа інженерів-ентузіастів працює за принципом, що отримала назву «блокчейн на війні».
– Ми – розосереджене виробництво, – пояснює пан Василь. – По всій Україні й в інших країнах світу є окремі підрозділи, що виготовляють товари військового призначення. Ми не маємо єдиного заводу, складу, єдиної локації, в яку може прилетіти ракета. Найважливіше питання – розосередити виробництво й вберегти людей. Це дуже складно, й подібних прикладів до війни взагалі не було. Тут і логістичні проблеми, й менеджерські, й маркетингові… Плюс техніка потрібна відповідна, оскільки без сучасних технічних засобів технологія «блокчейн» не може мати місця. Та ми навчилися виходити з ситуації, і «Васильоборонпром» набирає обертів.
Про те, що мережа нарощує виробництво – свідчать цифри. Якщо на початку війни винахідники виготовляли 10-20 систем для скидання дронів на місяць, півроку тому – близько 200 штук, то сьогодні це до 2000 одиниць.
Асортимент деталей і приладів теж більшає. Серед розробок винахідників – антидронова рушниця “Мавка”, мобільний евакуатор, РЕБ-гармати, підставка для запуску дронів, ретранслятор, який збільшує дальність польоту FPV, детектор дронів, який допомагає визначити, з якого напрямку вони летять, жилетка з регульованим електричним підігрівом. А ще – десятки тисяч корпусів до систем скидання, до снарядів різних розмірів, рукоятки для антидронових рушниць.
Продукція “Васильоборонпрому”. Фото зі сторінки Василя Цапюка в Фейсбук
– Люди, які з нами працюють, мають сертифікати відповідності, лише сертифікований партнер може виготовляти наші продукти, – каже волонтер. – Стартапи фінансують підприємці. Допомагають і збори на банку. Наші розробки вже «переросли» етап 3D-друку. Та відсутність постійного фінансування стримує масштабне виробництво.
За словами Василя Цапюка, українцям слід активніше «включатися» у війну. Байдужість і апатія можуть призвести до того, що «фронт буде по Дніпру».
– Коли військові відчуватимуть турботу про себе, вони будуть із більшою силою захищати нас, – наголошує співрозмовник.
«Військова пошта»: від продуктів – до дронів
Павло Цапюк – засновник громадської організації “Військова пошта”. Волонтер їздить на фронт із перших місяців повномасштабної війни. Спочатку він доставляв на передову одяг, маскувальні вироби, продукти харчування. Пізніше перейшли на більш серйозні речі – дрони, інше військове обладнання, автомобілі.
– Ми щось постійно завозили-привозили, тож якось сама собою «приклеїлась» назва, – розповідає пан Павло. – Коли забрендували транспорт – це ще й полегшило завдання добиратися майже на нуль. Вийшов такий собі корисний маркетинг. Дрони і машини ми почали возити одними з перших, ще за півроку до того, як цим почали масово займатися інші волонтерські організації. Змогли раніше налагодити роботу з підрозділами на нулі й взяли собі за правило, що не беремо запити від підрозділів, які в тилу, лише від військових із передової.
Павло Цапюк каже, що сьогодні він вже рідше їздить на фронт. Функції доставки поступово перебрав на себе один із поштових операторів. До того ж, є багато інших волонтерів, з якими завжди можна передати вантажі. Вирушає лише якщо потрібно забрати автомобіль на ремонт або відвезти вже відремонтований назад. Головним «дитинищем» стала школа операторів FPV-дронів Volyn falcons, яка готує операторів безпілотників для 100-ї окремої бригади територіальної оборони.
– Програма навчання розроблена спеціально для потреб цього підрозділу, – пояснює пан Павло. – Школа поступово розростається, скоро будемо готувати цілі екіпажі. Наше навчання не підтверджується документально, але ми даємо базу, може навіть кращу, ніж офіційні структури, бо у нас все стисліше й ефективніше, з залученням необхідних практичних засобів.
На думку співрозмовника, на даний час напрямок FPV дуже перспективний, адже дрон, який коштує 400 доларів, може вражати техніку вартістю в кілька мільйонів.
«Перший волонтерський»: заклад для людей, дотичних до війни
Паб має особливий дизайн. На стелі – величезна маскувальна сітка, на підвіконні – осколки ворожої зброї. Барна стійка зроблена з гільз, столи – з дощок, привезених із різних фронтових напрямків. На стінах – український прапор із підписами військових, шеврони, волонтерські відзнаки.
– Рік тому в нас виникла ідея організувати на базі складу «Військової пошти» паб, де волонтери могли б зустрічатися, – каже один із співзасновників Олександр Сидорук. – Відремонтували і модернізували приміщення, наповнили його унікальними речами. П’ять місяців тому розпочали роботу. Наш заклад цікавий у першу чергу іноземцям, а також військовим, які приходять у відпустку. Тут вони збираються, знаходять собі співрозмовників, отримують певне психологічне розвантаження. Містяни поки що не зовсім розуміють функції цього пабу. Хтось вважає, що це чисто волонтерський проект, що тут треба плести сітки тощо. Насправді це звичайний заклад харчування, зі специфічними інтер`єром і завданнями.
За словами пана Олександра, комерційна складова потрібна для стабільної роботи пабу, а ще для регулярних донатів на ЗСУ – 50 відсотків прибутку передаються на потреби армії. Донатами проект «Перший волонтерський» вже назбирав більше 1,3 млн грн, ще й за рахунок розіграшів речей відомих волинян. Є у закладі фішка «Пиво на совість»: люди з різних країн привозять пиво, й тут його реалізують від 50 грн – хто скільки «дасть».
«Перший волонтерський» – це ще й платформа для різноманітних заходів. Тут готові приймати виставки та творчі вечори.
Співзасновники пабу паралельно відкрили станцію техобслуговування, з бонусними програмами для військових. На СТО безкоштовно ремонтують машини захисникам, причому пропонують комплексне обслуговування – від робіт зі зварювання до фарбування й миття. Автовозами забирають техніку з нуля й відправляють назад.
Луцькі волонтери Василь і Павло Цапюки, Олександр Смолярук та їхні друзі активно допомагають фронту. На їхню думку, українці мають право на відпочинок. Та слід добре розуміти, в якій країні ми живемо. Щоб війна не затягнулась на десятиліття, потрібно кожному щось робити вже сьогодні.
