На головну / ГРОМАДА / Половина коштів вільного залишку трьох районів дісталася працівникам Роменської райради
Половина коштів вільного залишку трьох районів дісталася працівникам Роменської райради

Половина коштів вільного залишку трьох районів дісталася працівникам Роменської райради

У фінансуванні чиновників Роменської райдержадміністрації депутати відмовили, а звернення про передачу частини залишку Синівській та Липоводолинській  ОТГ чекають черги. Чи діждуться?

Сесії місцевих рад, на яких розглядаються фінансові питання, завжди були, є і, мабуть, будуть цікавими й бурхливими. Не стало винятком і пленарне засідання четвертої сесії восьмого скликання Роменської районної ради, що відбулося 29 січня. З 24-х питань порядку денного декілька стосувалися бюджету. Обранцям пропонувалося затвердити звіти про виконання районних бюджетів Роменського, Липоводолинського і Недригайлівського районів. Таку процедуру вже можна назвати історичним фактом, бо для двох приєднаних районів це відбувалося востаннє. З 1 січня 2021 року в кожної об’єднаної громади великого Роменського району будуть свої бюджети. Існуватиме, правда, і районний, але дуже особливий. Статті доходів, які йому залишила держава, наскільки мізерні, що на рік «назбиралося» ледь більше 50 тисяч гривень податків. Така цифра фігурує в затвердженому на одній із попередніх сесій рішенні.

За що ж жити районній раді, яка налічує більше 20 працівників апарату, має на своєму балансі велику триповерхову будівлю, де розміщується разом із райдержадміністрацією? На таке запитання 24 грудня, коли затверджувався районний бюджет, ніхто не мав відповіді, хоч, можливо, й здогадувався. Але в січні, коли підбили підсумки виконання бюджетів трьох районів, що об’єдналися, просвіток настав – кожен із бюджетів мав вільний залишок, притому немалий. Як проінформували  депутатів на сесії 29 січня, залишок коштів, що склався на 1 січня 2021 року, разом становить 11527400 гривень (Липоводолинського району – 916797 грн, Недригайлівського – 2240702 грн, решта – Роменського). 

За ці кошти й розгорнулася боротьба спочатку на засіданні бюджетної комісії районної ради, а потім і на сесії. В пояснювальній записці до проекту рішення «Про внесення змін до рішення районної ради від 24.12.2020 року «Про районний бюджет Роменського району на 2021 рік», розробленого фінансовим управлінням Роменської РДА, було записано: «Оскільки основним джерелом фінансування в районному бюджеті у 2021 році є вільний залишок коштів, який утворився на початок року на рахунках загального фонду як Роменського району, так і на рахунках ліквідованих Недригайлівського та Липоводолинського районів, які ввійшли до новоутвореного Роменського району, з метою подальшої можливості забезпеченості протягом року у першочерговому порядку потреби в коштах на оплату праці працівників на рік відповідно до встановлених законодавством умов оплати праці гарантованих державою, видатків на проведення розрахунків за енергоносії та комунальні послуги, послуги зв’язку та інших вкрай необхідних видатків, пропонується збільшення бюджетних призначень по Роменській районній раді  на 6 млн 357 тис 400 гривень для забезпечення діяльності установи у 2021 році, в тому числі для районної ради ліквідованого Липоводолинського району – 399 тис. 800 гривень (заробітна плата з нарахуваннями – 397 тис. 510 гривень, енергоносії – 1800 гривень); для Недригайлівського – 365 тис. гривень (заробітна плата з нарахуваннями – 357тис. 500 гривень, енергоносії – 4400 гривень); на утримання апарату Роменської районної ради – 5 млн 592 тис. 600 гривень (заробітна плата з нарахуваннями – 4 млн 477 тис. 280 гривень, енергоносії – 281 тис. гривень)».

Решту вільного залишку в сумі 4,9 млн грн пропонувалося передати  Роменській райдержадміністрації за програмою підтримки органів виконавчої влади. В чому полягає суть цієї програми? Якщо сказати коротко, то держава, яка фінансує свою адміністрацію, виділяє їй недостатньо коштів для того, щоб забезпечити всіх чиновників зарплатою та оплатити енергоносії та інші нагальні потреби. Тому РДА просить дофінансування з районного бюджету, зокрема, на покриття незабезпеченості в коштах: апарату райдержадміністрації – 2 млн 262 тис. 330 гривень;  управління соцзахисту населення Роменської РДА – 2 млн 162 тис. 70 гривень;  служби у справах дітей РДА – 178 тис. 920 гривень.  Крім того, планувалися кошти на програму створення місцевої автоматизованої системи оповіщення в сумі 170 тис. гривень; створення резервного фонду районного бюджету в сумі 100 тис. гривень та на інші цілі – 293 тис. 680 гривень.

Напередодні сесії, на своєму засіданні бюджетна комісія висловилася категорично проти такого розподілу коштів вільного залишку. Проєкт рішення про зміни до бюджету підтримав лише депутат, голова Роменської РДА Денис Ващенко. Члени комісії Анатолій Кобзаренко,  Антоніна Копайгора і Василь Марюха були проти, а Олена Троценко й Анатолій Шимко – утрималися.

Сесія сумніви бюджетної комісії підтвердила і навколо питань розподілу коштів розгорілася суперечка. Оскільки спочатку в порядку денному стояло питання затвердження програми підтримки органів виконавчої влади із фінансуванням у сумі 4,9 млн грн, то обговорювали її. Денис Ващенко всіляко намагався переконати депутатів, що таке фінансування вкрай необхідне для функціонування райдержадміністрації. Щоб завершити реорганізацію РДА приєднаних до Роменського районів, необхідно 1,8 млн грн в Липоводолинську та 1,5 млн грн в Недригайлівську. З державного бюджету для них виділено відповідно 50 і 70 відсотків цих сум. Виходить, що кошти потрібно «відірвати» від кошторису Роменської РДА, але  їх і так не вистачає у зв’язку з тим, що замість 70 працівників апарату після об’єднання районів стало 110.

Депутати не підтримали Дениса Ващенка. Зокрема, у своєму виступі Анатолій Кобзаренко сказав: «Райдержадміністрації – це президентська структура влади, от хай він і фінансує її. Вже чотири роки, як у країні функціонують об’єднані територіальні громади. Коли їх створювали, то говорили, що вся влада на місцях належатиме їм, адміністрацій не буде. Але настав час виборів президента і  попередньому президентові треба було залучати свої структури. Потім новому президенту теж вони стали потрібними, бо були вибори до Верховної Ради. Тепер знову заговорили про вибори і адміністрації не хочуть розпускати, бо комусь це вигідно. Але чому перекладають їх утримання на місцеві бюджети? Це неправильно і коштів вільного залишку на програму виділяти не потрібно. Це кошти громад і їх треба віддати в громади».

Тут доречно нагадати, що  до районної ради надійшли звернення від Синівської  та Липоводолинської ОТГ, які, знаючи, що є вільний залишок, просили передати його громадам. Синівська мотивувала це тим, що залишок утворився в двох сільрадах – Колядинецькій і Саївській, які увійшли у склад Синівської громади, тож закономірно, що мають належати їм. Липоводолинська громада просила кошти для фінансування районної лікарні, яка обслуговує обидві громади на території колишнього Липоводолинського району.  Враховуючи ці звернення, Анатолій Кобзаренко запропонував повернути  вільний залишок Липоводолинського районного бюджету громадам. Щоправда, з 917 тисяч доведеться «відрізати» майже 400 тисяч гривень на виплати працівникам апарату Липоводолинської районної ради, які ще допрацьовують  перед остаточною ліквідацією.

Спробував пояснити на сесії важливість фінансування райдержадміністрації голова районної ради Іван Яременко. Він говорив, що, мовляв, нікуди ми не дінемося, адже функції держави виконувати треба, інакше можемо докотитися до її розвалу взагалі.

Але результат голосування питання щодо підтримки програми показав, що депутати думають по іншому. З 34-х депутатів, присутніх на сесії, проти програми підтримки органів виконавчої влади проголосували 13, утрималися – 10, за  голосували  11 (з них 6 представників партії «Слуга народу», 3 – партії «Сила і честь», по одному від партій «За майбутнє» та «Опозиційна платформа «За життя»). Липоводолинські депутати голосували так: Олександр Кльоп і Олена Троценко – за, Анатолій Кобзаренко і Антоніна Копайгора – проти, Олександр Ємець був відсутній.

Отже, рішення не прийняте і райдержадміністрації не виділено 4,9 млн грн. Після цього депутатам належало прийняти рішення про зміни до бюджету, в проєкті  якого зафіксований розподіл коштів і для адміністрації, і для ради. Фінансування РДА, зрозуміло, автоматично відпало, бо не підтримана програма. Залишалися 6,4 млн грн  для районної ради. Перед голосуванням Анатолій Кобзаренко запропонував виділити половину запланованої суми, мовляв, треба поступово скорочувати армію чиновників, адже повноважень у районної ради майже ніяких, доходна частина бюджету відсутня, тому через пів року можна взагалі її закривати.

Щоб пояснити читачам,  чому мають місце такі думки щодо подальшої долі районних рад,  наведемо висловлювання відомого експерта Юрія Ганущака, який вважається «батьком» реформи місцевого самоврядування в Україні. Він сказав: «Місія райрад наразі полягає в передачі громадам майна відповідно до закону. І …саморозпуску. Від безгрошів’я та безнадії. Але про це офіційно ніхто не скаже, — інтрига зберігатиметься до середини 2021 року, коли стане очевидно: громади грошей не віддадуть, а державний бюджет на той час перебуватиме в такому плачевному стані, що просити грошей на утримання районних рад буде вже непристойно».

Але повернемося до сесії. Анатолій Кобзаренко перед голосуванням ще раз нагадав депутатам про звернення Синівської і Липоводолинської громад про виділення коштів. Проте його пропозиції про скорочення фінансування апарату районної ради, та виділення коштів громадам не підтримали. Щодо першого Іван Яременко пояснював, мовляв, якщо фінансування буде лише на пів року, то обов’язкова його пропорційна  бюджетна розбивка по місяцях приведе до того, що не вистачатиме коштів на зарплати працівникам ради. Стосовно прохань Синівської та Липоводолинської ОТГ звучала думка, що на вільний залишок коштів можуть претендувати інші громади Недригайлівського та Роменського районів. І хоч таких прохань на сесію не надходило, все ж не задовольнили звернень синівчан та липоводолинців.

У кінцевому результаті прийняли рішення, в якому кошти районній раді в сумі 6357400 гривень виділили, а 4,9 млн грн, що пропонувалися райдержадміністрації, залишили нерозподіленими і їх доля вирішуватиметься на наступних сесіях.  

Про нас Антоніна Копайгора

Перевірте також

Реформування системи шкільного харчування: про що слід знати липоводолинцям

Реформування системи шкільного харчування: про що слід знати липоводолинцям

 Наприкінці жовтня 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію реформи шкільного харчування на 2023-2027 роки. …

Залишити відповідь

You cannot copy content of this page